Про журнал

Видання «Науковий журнал Хортицької національної академії» створено у 2019 році з метою надання можливостей науково-педагогічній спільноті щодо висвітлення результатів сучасних наукових досліджень та досвіду кращих освітянських практик; створення умов для публічного обговорення та апробації теоретичних і практичних науково-методичних розвідок та організації, перебігу та результатів педагогічних експериментів.

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1544 від 09.05.2024 журнал внесено до реєстру суб’єктів у сфері медіа. Іідентифікатор R30-04660

Журнал внесено до групи "Б" Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук і доктора філософії (кандидата наук) зі спеціальностей 011 Освітні, педагогічні науки, 015 Професійна освіта, 016 Спеціальна освіта, 231 Соціальна робота (Наказ МОН України № 1017 від 27.09.21).

Журнал включено до пошукової системи відкритої наукометричної бази даних Google Scholar, Index Copernicus International (ICV 2021:75.34), бази даних ICI World of Journals (Index Copernicus International), пошукової системи Open Ukrainian Citation Index (OUCI), до реферативної бази даних «Україніка наукова» та Українського реферативного журналу «Джерело». Журнал розміщений у каталозі Наукової періодики України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та користується сервісами бази даних CrossRef.

Випуски журналу виходять двічі на рік, статті приймаються до 10 березня і 10 жовтня. Публікація на вебсайті видання є безкоштовною.

ISSN: 2707-3076 (Print)

ISSN: 2709-8214 (Online)

Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ №24104-13944Р від 22.07.2019

Періодичність: Статті журналу збираються у випуски з власними сторінками змісту і публікуються окремим випуском двічі на рік.

Кожному випуску журналу та розміщеним у ньому статтям, присвоюється ідентифікатор DOI.

До друку приймаються рукописи, які відповідають тематиці журналу та вимогам до оформлення наукових статей.

Розділи журналу:

ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ 
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА  
СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА  
СОЦІАЛЬНА РОБОТА

Мови журналу: українська, англійська.

Етичні норми

Редакція журналу «Науковий журнал Хортицької національної академії», видавцем якого є заклад вищої світи Хортицька національна академія, дотримується високого рівня вимог при відборі та прийомі статей, представлених у редакцію.

Етичні норми визначаються стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими в науковому співтоваристві.

Редакція закликає рецензентів, які приймають участь в оцінюванні запропонованих до публікації в нашому журналі статей, дотримуватися принципів, проголошених в COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers (Етичні принципи для рецензентів), розроблених Committee on Publication Ethics (COPE) і рекомендує наведений нижче набір етичних норм, якими повинні керуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень за напрямками, що відповідають профілю журналу (редактори, автори і рецензенти).

Надані матеріали не можуть бути надруковані в інших наукових журналах. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів.

На разі конфлікту інтересів публікацій редакція керуватиметься політикою https://www.elsevier.com/editors/perk

Етичні зобов’язання редакторів журналу

Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Редактор може, проте, взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих же самих авторів.
Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.
Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторі журналу. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків зазвичай має на думці, що редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора або кандидата наук відповідного наукового напряму відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.
Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам ніяку інформацію, пов’язану із вмістом подання, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело є обов'язковим. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.
Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту, електронного журналу, при використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.
Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.
Неопублікована інформація, аргументи або інтерпретації, розкриті в представленому рукописі, можуть бути використані у власних дослідженнях редактора тільки з відома автора. Якщо рукопис настільки близько пов'язаний із нинішніми або минулими дослідженнями редактора, що може виникнути конфлікт інтересів, редактор повинен вжити заходи до того, щоб яка-небудь інша кваліфікована особа перейняла на себе редакційну відповідальність за цей рукопис.
Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.
Автор може зажадати, щоб редактор не використав деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він відчуває, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

Етичні зобов’язання авторів

Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.
Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, особі, що рекомендує, та організації, де робота виконувалася.
Журнальний об'єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов'язаний використовувати його розумно і економно.
Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій області могли повторити цю роботу. Якщо буде потрібно, автор повинен докласти прийнятних зусиль для того, щоб надати іншим дослідникам зразки незвичайних матеріалів, які не можуть бути отримані яким-небудь іншим способом; при цьому приймаються відповідні угоди про передачу матеріалів, що обмежують область використання таких матеріалів, щоб захистити законні інтереси авторів.
Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
У роботі чітко вказуються будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.
Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожен аспект загального дослідження.
При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і мають бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.
Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Проте, при наданні такого рукопису редактор має бути оповіщений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення має бути процитоване в цьому рукописі.
Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого ця інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, слід поводитися так само.
Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
Співавторами статті мають бути ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі «Вдячність». Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі по собі не є основою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відмітити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і задовольняють сформульованим вище критеріям, мають бути включені до числа авторів, а у примітці має бути вказана дата їх смерті. В якості автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

Етичні зобов’язання рецензентів

Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.
Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.
Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
Рецензент повинен своєчасно надати відгук.
Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте, коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА

«Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Серія: Педагогіка. Соціальна робота)» – це офіційний журнал комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, який прагне публікувати статті найвищої наукової якості. Хортицька національна академія, як засновник видання, має багатий досвід у проведенні наукових досліджень з актуальних соціально значущих проблем, а також співпрацює з провідними фахівцями в галузі педагогіки, соціальної роботи як в Україні так і зарубіжних країнах.

«Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy (Серія: Педагогіка. Соціальна робота)» створений для обміну передовими здобутками освітніх та соціальних практик в міждисциплінарному компаративному дискурсі.

Редакція наукового журналу дотримується політики відкритого доступу, яка полягає у забезпеченні безпосереднього відкритого доступу до випусків, підтримці принципів вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Усі випуски журналу (архів журналу), а також поточний випуск доступні у повному обсязі на сайті видання. Науковим бібліотекам та іншим науковим установам дозволено включати випуски журналу у сховища. Окрім цього, редакція веде систематичну роботу з включення видання «Науковий журнал Хортицької національної академії» в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази з метою входження в світовий науковий інформаційний простір, підвищення рейтингу видання та наукометричних показників його авторів.

На нашу думку, створення наукового журналу, який дотримується принципів відкритості, об’єктивності та науковості є нагальною потребою часу. Саме такий тип видань має бути флагманом сучасної науки з впровадження передових соціоосвітніх технологій, формування світогляду молодих вчених, а також спрямування руху ініціативних фахівців до якісної зміни державної політики у галузях освіти і соціальної роботи.

Ми дотримуємося принципу подвійного сліпого рецензування, а також порядку рецензування фахівцями, які входять до редакційної колегії та/або є зовнішніми експертами журналу.

Всеукраїнська сфера розповсюдження журналу, на нашу думку, не обмежує можливості фахівців із інших країн долучатися до його діяльності, адже проблеми управління освітою, початкової освіти, професійної освіти, спеціальної освіти та соціальної педагогіки продовжують потребувати вирішення в глобалізованому науковому просторі. Ми зацікавлені у тому, щоб до вирішення проблем, які піднімаються у нашому виданні, долучалися вчені України та інших країн Центральної, Східної та Західної Європи. Дві мови журналу (українська, англійська) мають стати інструментом, який уможливить таку наукову дискусію.

Першочергову увагу журнал приділяє дослідженням в галузі педагогіки життєтворчості, яка концентрується на проблемі розвитку соціальної і життєвої практики суб’єктів освіти у освітньо-реабілітаційному просторі. Ми активно цікавимося системними дослідженнями взаємодетермінації освітнього та соціального у життєвому становленні та розвитку особистості, здатної усвідомлено проєктувати життєві успіхи, реалізовувати задумане та творчо коригувати незалежні від неї соціокультурні впливи для досягнення поставлених життєвих цілей.

Ключовими орієнтирами педагогіки життєтворчості вважаємо:

принцип розвитку систем закладів освіти різних типів як відкритих, громадсько-активних, що базуються на засадах партнерства, координації зусиль всіх їхніх суб’єктів;
орієнтація освітніх, освітньо-реабілітаційних та інклюзивних систем на розширення спектру соціальних практик вихованців;
спрямування освітніх впливів закладу вищої освіти на розвиток у студентів педагогічних спеціальностей здатності до супроводу соціальних та життєвих практик дітей;
технологічне забезпечення закладами вищої освіти розвитку конкурентоздатності здобувачів освіти на ринку праці, врахування запитів роботодавців щодо репертуару соціальних та життєвих практик випускників освітніх закладів;
здійснення наукоємних розробок життєтворчих особистісно орієнтованих освітніх технологій;
системні дослідження освітньо-реабілітаційних впливів на розвиток соціальної практики дітей (у тому числі, дітей з особливими потребами);
моніторинг впливу розширеного діапазону соціальних та життєвих практик здобувачів освіти на розвиток їхньої життєвої компетентності.

Запрошуємо всіх зацікавлених публікувати тексти, що представляють собою теоретичні аналізи, описи, узагальнення результатів емпіричних досліджень, а також рефлексії щодо кола згаданих вище проблем.

«Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy (Серія: Педагогіка. Соціальна робота)» видає видавництво Хортицької національної академії. Юридична адреса видавництва: м. Запоріжжя, вул. Наукового містечка, 59.

Принципи редакційної політики:

відкритість доступу до контенту (за ліцензією CC-BY https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk), яка дозволяє іншим особам вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та обов’язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі;
об’єктивність та неупередженість у відборі статей з метою їх публікації;
вимогливість до якості наукових досліджень;
подвійне «сліпе» рецензування статей, чіткі і зрозумілі критерії рецензування, їхня змістовність та науковість;
колегіальність у прийнятті рішень щодо публікації статей;
доступність та оперативність у спілкуванні з авторами;
дотримання етики наукових досліджень;
дотримання графіку виходу журналу.