УДК 378.147.041-057.87 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
DOI : https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-5-4
Анотація
В оглядовій статті йдеться про процес розвитку готовності фахівця вищої школи до професійного самовдосконалення. У процесі нашого дослідження ми спиралися на розуміння професійного самовдосконалення як комплексного особистісно значимого явища, обумовленого дією спектру психологічних, соціально-економічних, культурних, фахових особистісно-орієнтованих чинників.
У науковому полі проблеми самовдосконалення особистості спостерігаємо достатню кількість ґрунтовних досліджень, які охоплюють широкий спектр тем. Презентовані в статті аналіз та рефлексії сучасних наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених підтвердили ключові положення С. Рубінштейна та О. Леонтьєва та інших про те, що розвиток особистості здійснюється через діяльність. Відповідно, саме діяльнісний підхід визначений нами провідним у методології формування готовності майбутніх викладачів до самовдосконалення та зумовив осмислення динаміки цього процесу з позиції етапної зміни таких видів особистісно значимих активностей, як: самоактуалізація та самореалізація суб’єкта, здійснення ним самопізнання, сприйняття «Я-образу», самоорганізація, самоконтроль та самокорекція. Саме цим складовим присвячений основний виклад матеріалу.
У процесі нашого вивчення також з’ясовано, що процес професійного самовдосконалення майбутніх фахівців вищої освіти залежить від їхніх особистісних особливостей, сформованості методичної компетентності та самосприйняття «образу професійного Я», здатності здійснювати рефлексію, а також глибини та інтенсивності процесу самопізнання тощо. Відповідно, з врахуванням пріоритетів самовдосконалення, важливими завданнями магістерської підготовки в сучасному закладі вищої освіти є: формування професійної готовності здобувачів освіти, професійної спрямованості, мотивів саморозвитку професійно значимих якостей і здібностей, потреби в самоосвіті, прагнення до самопізнання та самовдосконалення; розвитку навичок самоорганізації та здатностей до виконання професійних завдань і функцій в умовах професійної дійсності, що динамічно змінюються.
Досліджувана нами проблема в умовах дистанційного та змішаного навчання потребує додаткового наукового обґрунтування, а також уточнення педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців педагогіки вищої школи до професійного самовдосконалення, визначення особистісно та контекстно орієнтованих методик підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самовдосконалення та фахового розвитку, а також розроблення належного дидактичного, науково-методичного забезпечення, що і може складати перспективи подальшого дослідження.
