UDC 373.2:314.151.3-054.73 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ В СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НІМЕЧЧИНІ (2022-2023 роки)

DOI : https://doi.org/10.51706/2707-3076-2025-12-16

Анотація

У статті представлені результати дослідницького Проєкту в рамках реалізації Гамбурзької програми для науковців, які перебувають у загрозливих умовах життя, Science Bridge for Ukraine (тривалість 01.12.22 – 30.09.23) (надалі Проєкту). Мета статті – дослідити критерії успішної інтеграції в іншомовне суспільство українців-біженців у Німеччині. Методи дослідження: кількісне та якісне дослідження: онлайн-опитування (опитувальник містить декілька блоків, серія питань яких дозволяє дослідити демографічні характеристики групи респондентів, визначити соціокультурні чинники успішної інтеграції дітей-біженців з України).

Результати дослідження засвідчили наявність суттєвого потенціалу громадянської активності серед українських біженців у Німеччині. Всього було охоплено опитуванням 260 осіб. З них майже 50 % мають досвід залучення до освітніх, волонтерських або професійно-розвивальних ініціатив. Водночас близько 23 % не брали участі в жодній з таких форм діяльності, що вказує на потребу у спеціальних мотиваційних і підтримувальних заходах. Основними бар’єрами до активної участі виступають зовнішні чинники (35,8 %), брак інформації (19,4 %) та фінансові обмеження (20,9 %), що дозволяє виділити щонайменше три категорії учасників за рівнем інтеграційної потреби: ті, що потребують базової інформаційної підтримки, ті, кого необхідно додатково мотивувати, і ті, хто перебуває в стані глибокої соціальної пасивності. Найбільший інтерес опитаних українських біженців (з дітьми) виявлено до сфер освіти (33,8 % готові долучитися) та волонтерства (26,9 %), що свідчить про орієнтацію на соціально-культурну та освітню інтеграцію. Серед бажаних форм участі, зазначених респондентами, переважають семінари, бізнес-тренінги та дистанційне навчання. Основні очікування опитаних стосуються підвищення професіоналізму (55,4 %) та особистісного розвитку (48,5 %), що вказує на домінування внутрішньої мотивації. Понад 45 % респондентів ініціювали участь самостійно або під впливом оточення, тоді як інституційна пропозиція мотивувала лише 15,2 %. Таким чином, ефективні інтеграційні програми мають враховувати пріоритетність індивідуальної мотивації, соціального середовища та потребу в адаптованій інформаційній підтримці. Переважна більшість опитаних (80,2 %) прибули до Німеччини після початку повномасштабного вторгнення, що підсилює актуальність комплексної інтеграційної підтримки з урахуванням психологічного стану, соціальної невизначеності та адаптаційних викликів.

Отже, однією з важливих умов адаптації є свідома діяльність вимушених переселенців, яка передбачає безперервний обмін із новим соціальним оточенням, приймаючою громадою. Така діяльність можлива лише за умови усвідомлення себе як суб’єкта такого процесу, бажання стати частиною приймаючої громади, хоча й тимчасово.