Науковий журнал Хортицької національної академії https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA <p>Наукове видання спрямоване на висвітлення та оприлюднення результатів актуальних наукових досліджень у галузі педагогіки, теорії та методики управління, теорії та методики виховання, спеціальної освіти.</p> <p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p> Khortytsky National Academy Edition uk-UA Науковий журнал Хортицької національної академії 2707-3076 УДК378.016:[378.4:37]477«192/193 БРИГАДНО-ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ І СТУДЕНТСТВО ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УСРР (СЕРЕДИНА 20-Х – ПОЧАТОК 30-Х РР. ХХ СТ.) https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/126 <p><em>У </em><em>науков</em><em>і</em><em>й </em><em>статті йдеться про впровадження у педагогічних закладах вищої освіти бригадно-лабораторного методу навчання. Автори зазначають, що чимало студентів на перших порах стримано зустріли оновлення методичної складової. Керівні партійні і державні владні органи, на які було покладено відповідальність за реалізацію цього методу, використавши різноманітні засоби пропаганди, переконували молодь, що сам хід освітнього процесу вимагав впровадження активних методів навчання. Нова методика сприяла&nbsp; розвитку в студентів навичок самостійності, привчала їх до самоконтролю та врахування своїх сил, розуміння й усвідомленої реалізації мети роботи. Серед недоліків цього методу – скорочення теоретичних курсів, поверхневе вивчення програмного матеріалу, застарілі й часто не уніфіковані системи оцінювання знань молоді, послаблення її індивідуальної відповідальності за свою роботу.</em></p> Олександр Борисович Комарніцький Людмила Миколаївна Комарніцька Авторське право (c) 2022-03-24 2022-03-24 5 1 9 УДК 378.091.212 Модель формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/98 <p><em>У статті схарактеризовано авторську модель формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Метою її розробки було попереднє осмислення та прогнозування результатів впровадження низки педагогічних заходів, спрямованих на вдосконалення вищої ІТ-освіти. Актуальність такого дослідження викликана потребою ринку праці в якісній підготовці інженерів-програмістів у скорочені терміни, а отже необхідністю створення відповідних умов та застосування ефективних форм, методів і засобів навчання.</em></p> Ірина Крашеніннік Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-24 2022-03-24 5 10 17 УДК 378.147.041-057.87 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/127 <p><em>В оглядовій статті йдеться про процес розвитку готовності фахівця вищої школи до професійного самовдосконалення. У процесі нашого дослідження ми спиралися на розуміння&nbsp; професійного самовдосконалення як комплексного особистісно значимого явища, обумовленого дією спектру психологічних, соціально-економічних, культурних, фахових особистісно-орієнтованих чинників. </em></p> <p><em>У науковому полі проблеми самовдосконалення особистості спостерігаємо достатню кількість ґрунтовних досліджень, які охоплюють широкий спектр тем. Презентовані в статті аналіз та рефлексії сучасних наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених підтвердили ключові положення С.&nbsp;Рубінштейна та О.&nbsp;Леонтьєва та інших про те, що розвиток особистості здійснюється через діяльність. </em><em>Відповідно, саме діяльнісний підхід визначений нами провідним у методології формування готовності майбутніх викладачів до самовдосконалення та зумовив осмислення динаміки цього процесу з позиції етапної зміни таких видів особистісно значимих активностей, як: самоактуалізація та самореалізація суб’єкта, здійснення ним самопізнання, сприйняття «Я-образу», самоорганізація, самоконтроль та самокорекція. Саме цим складовим присвячений основний виклад матеріалу.</em></p> <p><em>У процесі нашого вивчення також з’ясовано, що процес професійного самовдосконалення майбутніх фахівців вищої освіти залежить від їхніх особистісних особливостей, сформованості методичної компетентності та самосприйняття «образу професійного Я», здатності здійснювати рефлексію, а також глибини та інтенсивності процесу самопізнання тощо.</em><em> Відповідно, з врахуванням пріоритетів самовдосконалення, важливими завданнями магістерської підготовки в сучасному закладі вищої освіти є: формування професійної готовності здобувачів освіти, професійної спрямованості, мотивів саморозвитку професійно значимих якостей і здібностей, потреби в самоосвіті, прагнення до самопізнання та самовдосконалення; розвитку навичок самоорганізації та здатностей до виконання професійних завдань і функцій в умовах професійної дійсності, що динамічно змінюються.</em></p> <p><em>Досліджувана нами проблема в умовах дистанційного та змішаного навчання потребує додаткового наукового обґрунтування, а також уточнення педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців педагогіки вищої школи до професійного самовдосконалення, визначення особистісно та контекстно орієнтованих методик підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самовдосконалення та фахового розвитку, а також розроблення належного дидактичного, науково-методичного забезпечення, що і може складати перспективи подальшого дослідження.</em></p> Ольга Василівна Плахотник Ірина Анатоліївна Соколовська Олександр Миколайович Гончаренко Юрій Олександрович Юхно Віктор Анатолійович Цимбал Расім Ільгамович Будагов Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-24 2022-03-24 5 УДК: 378:001.891-047.36(045) НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/128 <p><em>У науково-методичній статті висвітлено теоретичні та прикладні аспекти ролі і місця науково-методичної роботи у педагогічному закладі вищої освіти як засобу підвищення кваліфікації (професійного зростання) науково-педагогічних працівників.На підставі результатів аналізу наукової літератури та узагальнення досвіду </em><em>Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії визначено сутність науково-методичної роботи викладачів та її спрямованість як складової освітнього процесу у педагогічному ЗВО.Узагальнено наукові напрацювання і досвід, що дозволили представити у вигляді структурно-логічних схем системи науково-методичної роботи та формування і розвитку науково-методичної компетентності педагога у педагогічному ЗВО.Визначено чинники та вимоги, що впливають на рівень і якість НМР як засобу розвитку професійної майстерності педагогів, формування їх&nbsp; науково-методичної компетентності. Окреслено коло питань, вирішення яких надає науково-методичній роботі прогресивного (інноваційного) характеру, що підвищує її потенціал як засобу розвитку ЗВО вцілому і кожного педагога окремо.Виокремлено ключові параметри, критерії та етапи діагностики науково-методичної роботи.</em></p> Іван Олексійович Степанець Тамара Вячеславівна Отрошко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-24 2022-03-24 5 УДК 378.4.018.43.016:796]:613 ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РЕЖИМУ ДНЯ ТА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ КУРСІВ У КЛАСИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/129 <p><em>Унауковій </em><em>статт</em><em>іпредставлені результати д</em><em>ослідження проблеми використання доступних з</em><em>асобів діагностики режиму дня та стану здоров’я студентів на прикладі створення відкритих електронних курсів </em><em>у</em><em> класичному університеті. Метою дослідження </em><em>було </em><em>здійсн</em><em>ення</em><em> діагностик</em><em>и</em><em> стану здоров’я студентів шляхом створення хронобіологічного паспорту за допомогою доступних електронних засобів. У дослідженні </em><em>взяли </em><em>участь 70 студентів (6 юнаків та 64 дівчини) перших курс</em><em>і</em><em>в навчання (18–19 років), які навчаються в ХНУ імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна. Всі </em><em>використані нами </em><em>методики були автоматизовані елементами системи </em><em>LMSMoodle</em><em> та автоматично розраховували результат, надаючи практичні поради студентам, які мали доступ до відкритого електронного курсу. </em><em>Наша увага була зосереджена на а</em><em>наліз</em><em>і</em><em> даних хронобіологічних паспортів</em><em>. Дослідження виявило хронічні десинхронози або схильність до них у&nbsp; студентів вечірнього та аритмічного типу добових ритмів, що актуалізувало у них перегляд розпорядку дня, а також врахування індивідуальних особливостей при плануванні режиму дня та періодів денної працездатності, режимів «праці та відпочинку», «сну та пильнування», «активності та спокою». Використання електронних засобів діагностики (хронобіологічного паспорту) дає змогу отримувати відомості щодо змін у стані здоров’я студентів та режиму їхнього дня, а також здійснювати моніторинг цих змін протягом року.</em></p> Ганна Миколаївна Тимченко Анастасія Миколаївна Літвінова Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-24 2022-03-24 5 УДК 378.011.3-051:37.015.31:004( МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЕДУКАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/142 <p><em>У науковій статті здійснено аналіз науково-педагогічної літератури та висвітлено методологічні підходи до дослідження едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти. Визначено такі конкретнонаукові підходи: компетентнісний, фреймовий, діяльнісний, особистісно-зорієнтований. З’ясовано, що для створення педагогічної концепції едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти варто враховувати єдність цих конкретнонаукових підходів. Адже під час едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації необхідним є&nbsp;розвиток загальних та&nbsp;професійних компетентностей, формування умінь систематизувати інформацію, удосконалення навичок перенесення теоретичних знань у практичну діяльність, врахування потреб у саморозвитку та саморозвитку, вмінню працювати з&nbsp;інноваційними технологіями, електронними платформами, онлайн-сервісами тощо. </em></p> Альона Олександрівна Прокопенко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-28 2022-04-28 5 УДК: 378.018.43 СУЧАСНИЙ ПОНЯТІЙНИЙ ДИСКУРС ЗМІШАНОЇ ТА ГІБРИДНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/130 <p><em>У науково-оглядовій статті подано аналіз сучасного понятійного поля «змішаного» та «гібридного» навчання. Описано різноманітні підходи до характеристичних особливостей організації навчальної взаємодії педагог – учень, учень – навчальний матеріал у змішаному форматі в різних аспектах об’єднання класичних форм навчання з новітніми, основаними на ІКТ-засобах, зокрема дистанційними формами.</em></p> <p><em>Аналіз та синтетичні узагальнення визначальних характеристик і типологічних ознак різних моделей варіантів навчання дають можливість як з’ясувати семантичне наповнення терміну «змішане навчання», так розмежувати його зі спорідненим поняттям «гібридне навчання». Визначено, що ієрархічне співвідношення понять «змішане навчання» та «гібридне навчання» залежить від того формату узагальнення, яке надається цим поняттям у той чи інший момент аналізу їхнього застосування: тобто, чи у широкому або вузькому сенсі вони використовуються.</em></p> <p><em>Зроблено висновок, що сімейство адаптивних моделей є перспективним із позицій вектору подальших розробок моделей змішаного навчання у площині застосування їх в спеціальній освіті та інклюзивних формах навчання осіб із особливими освітніми потребами.</em></p> Андрій Гаррієвич Шевцов Олена Володимирівна Ласточкіна Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК: 376-056.2/.3+159.922.76 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ В ОСВІТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УКРАЇНІ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/131 <p><em>У науково-оглядовій статті здійснено теоретичний аналіз проблеми інтеграції в освіті дітей з особливими освітніми потребами. Метою дослідження євивчення дисонуючих психолого-педагогічних питань у проблемному полі освітнього інтегрування дітей з особливими освітніми потребами. </em></p> <p><em>На основі аналізу зарубіжних та вітчизняних наукових джерелописано </em><em>форми (моделі) організації інтегрованого навчання в Україні; висвітлено </em><em>рівневу підтримку в середніх загальноосвітніх закладах України відповідно до індивідуальних потреб та можливостей дітей із особливими освітніми потребами, зокрема, наголошено, що питання забезпечення якісної освіти перекладено на органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти. У статті розкриті аргументищодо переваги інтеграції </em><em>дітей з обмеженими можливостями здоров’я в системі загальноосвітнього простору, а саме: соціальна та побутова адаптація; забезпечення правом на рівний доступ до освіти; врахування ціннісних інтересів, потреб, індивідуальних, психофізіологічних та інтелектуальних можливостей; формування навчальної пізнавальної активності; створення умов для отримання досвіду соціальної взаємодії в оточенні однолітків з типовим психофізичним розвитком; розвиток морально-культурних цінностей. У процесі вивчення було виявлено, що інтегроване навчання демонструє перспективні механізми вдосконалення системи навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, котрі можуть доповнювати технології інклюзивної освіти. </em></p> Світлана Юріївна Конопляста Олена Борисівна Бєлова Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК : 616.89-008.434 КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ ОРГАНІЧНОГО ГЕНЕЗУ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/132 <p><em>У науковій статті розглядається проблема комплексної діагностики розладів мовлення органічного генезу. Представлено головні особливості розладів мовлення органічного генезу, причини їхнього виникнення, а також методи комплексної діагностики. Описані можливі порушення в різних ділянках головного мозку з позицій нейрофізіологічного і нейропсихолінгвістичного підходів. На підставі результатів експериментального дослідження доведено, що саме метод електроенцефалографії допомагає визначити точну локалізацію і ступінь ураження головного мозку. Крім цього доведено, що для встановлення точного діагнозу і проведення найбільш адекватної для того чи іншого випадку типу корекції на діагностичному етапі обстеження потрібно залучати фахівців різних галузей (медичної та психолого-педагогічної), адже саме інтеграція медико-психолого-педагогічних знань в питаннях діагностики мовленнєвих порушень органічного генезу допоможе досягти стійкого результату корекційної роботи і пришвидшити темпи соціалізації осіб із порушеннями мовлення</em></p> Наталія Георгіївна Пахомова Анна Валеріївна Лук’яненко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК: 376-053.5-056.264:81’233 КОРЕКЦІЯ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/133 <p><em>У науково-методичній статті розкривається питання використання методу казкотерапії в логопедичній роботі з формування зв’язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Розкрито поняття «зв’язне мовлення», значення повноцінного розвитку зв’язного мовлення для особистісного зростання дитини, для підготовки її до школи. Описано труднощі, які зазнають діти із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у ході розвитку зв’язного мовлення в період дошкільного дитинства. Розкривається сутність впливу казки і казкотерапії на емоційно-вольову, особистісну та пізнавальну сферу дітей. Завдяки казці педагоги здійснюють моральне виховання дітей, розвивають їхні творчі здібності. Аргументовано значущість казкотерапії для ефективного вирішення проблеми логопедичної корекції різних порушень мовлення. Значний потенціал має казкотерапія для формування зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ. У статті описані корекційні логопедичні завдання, які можна вирішити в процесі казкотерапії. Розглядаються прийоми та види роботи з елементами казкотерапії, які рекомендуються використовувати логопедам на заняттях з розвитку зв’язного мовлення з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення.</em></p> Юлія Володимирівна Пінчук Юлія Володимирівна Марченко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК 376.011.3-051 ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ У США У ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНОГО КАРАНТИНУ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/134 <p><em>Для стабілізації ситуації у системі освіти, викликаної пандемією коронавірусної хвороби, уряд США запровадив низку фінансових, організаційних та методичних заходів. Для залучення молодих людей у професію у 15 штатах було кардинально змінено умови зарахування на освітні програми з освіти, зокрема зі спеціальної освіти, спрощено умови оцінювання і запропоновано альтернативу традиційному проходженню педагогічної практики. Однак незмінними лишилися базові вимоги таких нововведень: збереження якості проходження педагогічної практики, використання єдиних вимог і термінів для її організації та професійна підтримка нових вчителів.</em></p> <p><em>Оскільки тим випускникам, які самі здобули досвід дистанційного навчання, легше адаптуватися до непередбачуваних умов, в освітніх програмах підготовки запроваджуються дисципліни, метою яких є формування умінь та навичок здійснювати педагогічний вплив безпосередньо та опосередковано, синхронно та асинхронно через засоби інформаційних комп'ютерних технологій.</em></p> <p><em>Відтак, наукова спільнота має об'єднати зусилля для розробки новітніх методик навчання, які зможуть враховувати потреби як здобувачів освіти з нормальним психофізичним розвитком, так і учнів із особливими освітніми потребами. </em></p> Наталія Валеріївна Никоненко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК: 376.42 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА НА РІЗНИХ ВІКОВИХ ЕТАПАХ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/140 <p><em>У оглядовій статті досліджена вертикальна структура державних реабілітаційно-освітніх установ з позиції надання ними реабілітаційних та освітніх послуг дітяміз синдромом Дауна на всіх вікових етапах їхнього розвитку. На основі детального аналізу психомоторного профілю дітей з синдромом Дауна та виділення сильних і слабких сторін їхнього розвитку представлено авторське бачення щодоособливостей організації психолого-педагогічного супроводу дітей різного віку окресленої категорії упроцесі корекційно-розвиткової роботи</em></p> ТетянаАндріївна ТетянаАндріївнаСаєнко Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-28 2022-04-28 5 УДК: 378.018.8 КРИТЕРІАЛЬНО-ПОКАЗНИКОВА БАЗА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/141 <p><em>У науковій статті представлено результати пошукової роботи з аналізу технологічного аспекту формування професійної культури майбутніх вчителів-логопедів. На підставі проведеного опитування здобувачів вищої освіти, в якому взяли участь 135 студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти, виокремлено складові критеріально-показникової бази формування професійної культури майбутніх вчителів-логопедів. Для організації діагностичного процесу була використана технологія «S.T.A.R.» (S – ситуація,T – задача, A – активні дії, R – результат), яка дозволяє структурувати виявлені знання, уміння та навички респондентів, розподіливши їх за компонентами (професійна культура, особистісна культура, моральна культура).</em></p> Наталія Володимирівна Савінова Марія Ігорівна Берегова Катерина Максимівна Кутержинська Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-28 2022-04-28 5 УДК316.62:364.65 ВІКТИМБЛЕЙМІНГ ЯК СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/135 <p><em>У науково-оглядовій статті схарактеризований віктимблеймінг як суспільний феномен і соціальна проблема. Простежена еволюція досліджень віктимблеймінгу в різних галузях науки. Схарактеризовані основні причини віктимблеймінгу. Окреслені його соціальні наслідки для жертв, які менше схильні повідомляти про насильство в майбутньому, намагаючись уникнути вторинної віктимізації через відсутність соціальної підтримки та суспільної емпатії. Зазначено, що віктимблеймінг як соціальна проблема спричиняє появу цілого комплексу соціальних криз: руйнує атмосферу безпеки, сприяє нормалізації насильства в масовій свідомості та ускладнює процес надання соціально-психологічної допомоги його жертвам.</em></p> Галина Василівна Лещук Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-03-25 2022-03-25 5 УДК: 37.013.42:159.923.2(045) ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/137 <p><em>У науково-оглядовій статті проаналізовано особливості формування емоційного інтелекту у майбутніх фахівців соціальної сфери. Схарактеризовано наукові джерела для визначення сутності та змісту понять «соціальний інтелект» та «емоційний інтелект». П</em><em>рослідковано зв’язок між&nbsp;емоційним та&nbsp;соціальним інтелектами.</em><em> В</em><em>изначено </em><em>емоційний інтелект майбутніх фахівців соціальної сфери як важливу складову формування їх психологічної культури та становлення професійного розвитку, становлення міжособистісних професійних відносин та розвитку соціальної свідомості тощо. Авторка дійшла висновку, що емоційний інтелект поєднує в собі контроль над емоціями, що&nbsp;базується на інтелектуальних здібностях особистості, здатність використовувати емоції для активізації мислення людини, можливість розуміти і визначати причини вияву як власних емоцій, так і інших людей. З’ясовано, що м</em><em>айбутні фахівці мають чітко усвідомлювати вплив емоційної сфери на усі сфери життєдіяльності, а&nbsp;емоційні переживання сприймати як&nbsp;важливі цінності.</em></p> Алла Анатоліївна Харківська Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-27 2022-04-27 5 УДК: 378.091.313:[316:159.947.23 ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/138 <p><em>У науковій статті здійснено теоретичне обґрунтуванняпедагогічної моделі формування соціальної відповідальності студентів засобами проєктних технологій,що містить такі структурні складові: мету, завдання, принципи, педагогічні умови, критеріальні засади (критерії, показники і рівні сформованості), технологічне забезпечення проєктної діяльності, результат. Метою моделі визначено формування соціальної відповідальності студентів. Як результат реалізації даної моделі передбачено підвищення рівня сформованості показників соціальної відповідальності студентів. Деталізовано зміст принципів реалізації моделі: особистісної зорієнтованості освітнього процесу, діалогічності, інтегративності, нелінійності та становлення. Складовою моделі стали </em><em>педагогічні умови: </em><em>удосконалення форм соціально-виховної роботи; збільшення частки форм, орієнтованих на усвідомлення та прийняття цінностей соціальної відповідальності; моделювання навчальних і виробничих ситуацій, пов'язаних з необхідністю соціально-відповідальних дій; застосування технологій проєктування з метою залучення студентів до соціально значущої діяльності. </em></p> Ренате Хейкіївна Вайнола Сі Цзечень Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-27 2022-04-27 5 УДК: 331.546:364-43]:001.891 СОЦІАЛЬНЕПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://journal.khnnra.edu.ua/index.php/njKhNA/article/view/139 <p><em>Сьогодні соціальна робота в Україні перебуває в орбіті децентралізації та демократизації суспільно-державних відносин, а джерелом оновлення має стати заклад вищої освіти, який за допомогою соціального партнерства здатен змінити статус майбутнього соціального працівника. Метою оглядово-методичної статті є дослідження соціального партнерства як інструменту підготовки соціального працівника у закладі вищої освіти. У ході дослідження використовується аналіз навчально-методичних практик розвитку професійної діяльності соціального працівника на основі соціального діалогу у закладах вищої освіти. У статті закріплено, що на теперішній час у процесі навчання у майбутніх соціальних працівників повинні бути сформовані оновлені засади соціального партнерства, які стануть у нагоді під час їхнього професійного становлення. </em></p> Марія Олегівна Кузьміна Олег Петрович Масюк Віктор Вікторович Кузьмін Ігор Вікторович Міщан Авторське право (c) 2022 Науковий журнал Хортицької національної академії 2022-04-27 2022-04-27 5