Науковий журнал Хортицької національної академії

УДК 37.034 (09) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІДЕЇ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ (ХІ – ХІХ СТ.)

2025-09-20T19:22:52+03:00

У науковій статті проаналізовано етапи становлення та розвитку ідеї морально-етичної культури вчителя в українській педагогічній думці протягом ХІ – ХІХ століть. Доведено, що в ХІ – ХІV століттях від учителя вимагалось суворе, аскетичне виховання підростаючого покоління, що спрямоване на розвиток у дітей терпіння, вміння відмовлятися від життєвих радощів. З’ясовано, що у XV‒XVIIІ століттях формування морально-етичної культури вчителя відбувалось у Львівській братській школі, Києво-Могилянській академії, Острозькій школі-академії та Київській колегії. Саме в цей період зазначені питання набули державного характеру. Установлено, що вагомий внесок у подальший розвиток ідеї морально-етичної культури вчителя зробили відомі освітяни цього періоду – Г. Сковорода, Ф. Прокопович, М. Козачинський, Г. Кониський, Л. Зизаній, П. Могила та інші. З’ясовано, що з ХІХ століття питання формування морально-етичної культури вчителя розглядалось у вчительських семінаріях та учительських інститутах.

УДК 37.014:005.6 МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ВИМІРІ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ

2025-09-20T22:44:36+03:00

Наукова стаття присвячена аналізу поняття «моніторинг якості освіти» в контексті сучасного наукового дискурсу. Використані методи дослідження дозволили оцінити сучасний стан порушеної проблеми, зіставити наукові концепції та сформувати цілісне бачення сутності досліджуваного феномена. За результатами дослідження виокремлено такі підходи до моніторингу якості освіти: інформаційно-статистичний, прогностично-продуктивний, управлінський, системний і технологічний. Результатом наукового пошуку став подальший розвиток наукового поняття «моніторинг якості освіти» як систематичного, комплексного та безперервного процесу спостереження, збору, аналізу й інтерпретації даних про стан освітньої системи та відстеження тенденцій розвитку якості освіти на національному, регіональному та інституційному рівнях, спрямованого на оцінку відповідності освітніх послуг та результатів освітньої діяльності вимогам законодавства та встановленим стандартам, потребам стейкхолдерів і суспільства. Висновки підкреслюють інтегративну роль моніторингу як інструмента діагностики й стратегічного вдосконалення системи освіти в умовах європейської інтеграції України.

УДК 37:004.946.5:316.772.5-049.5 КІБЕРБЕЗПЕКА У ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

2025-09-20T22:51:31+03:00

Науково-методична стаття присвячена аналізу загроз кібербезпеці у цифровому освітньому просторі задля визначення ефективних стратегій його захисту засобами комплексного підходу. Кібербезпеку в умовах цифрового освітнього простору визначено як комплекс заходів, спрямованих на захист інформації, технологій та користувачів, які взаємодіють у середовищі онлайн-освіти. Видами кібербезпеки визначені: мережева безпека, безпека даних, хмарна безпека, безпека кінцевих пристроїв, соціальна інженерія та кібергігієна, захист від DDoS-атак, криптографічний захист, правовий аспект кібербезпеки. Стратегіями захисту у цифровому освітньому просторі визначені такі: розробка політики кібербезпеки, захист облікових записів та доступу, навчання цифровій грамотності та кібергігієні, шифрування даних та безпечне зберігання інформації, регулярне оновлення програмного забезпечення, моніторинг та реагування на кіберзагрози, захист від шкідливого програмного забезпечення, протидія кібербулінгу та соціальній інженерії, захист освітніх платформ від DDoS-атак, резервне копіювання важливих даних.

УДК 37.018.46:373.5-057.17 ЗНАЧЕННЯ КЕЙС-НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗДАТНОСТІ ЗДІЙСНЮВАТИ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-09-21T09:12:24+03:00

У науковій статті презентований досвід використання кейсів для організації навчальних груп керівників закладів загальної середньої освіти з проведення самооцінювання освітньої та управлінської діяльності закладу. Окреслено, що застосування кейс-методу в діяльності цих груп дозволило знайти баланс між теорією і практикою та реалізувати низку переваг, зокрема вільне спілкування між учасниками групи, що дозволяє зняти офіційну напругу та забезпечити обмін думками під час пошуку управлінських рішень. Метою кейс-навчання визначено формування у керівників закладів загальної середньої освіти практичних навичок та здатності застосовувати системний підхід до самооцінювання діяльності закладу.

УДК 004.4(075.8):378 ОПТИМІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-09-21T15:43:23+03:00

У науково-методичній статті розглянуті можливості хмарних технологій, які спрямовані на розв’язання специфічних дидактичних завдань під час вивчення навчальних дисциплін освітньо-професійної програми «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня освіти, а також визначено доцільність їхнього застосування в освітньому процесі, окреслені категорії хмарних технологій, які є найбільш ефективними для визначених освітніх компонент і окреслені ризики їхнього використання. У статті зроблено спробу охарактеризувати хмарні технології за їхньою дидактичною цінністю в освітньому процесі.

УДК 378:373.3.091.12.011.3-051 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-09-21T15:38:51+03:00

У науковій статті визначено та охарактеризовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як сукупність об'єктивних можливостей інтеграції змісту, форми, методів та засобів в інформаційному середовищі, що забезпечує досягнення освітніх цілей та результатів навчання. Ці умови визначають формування ціннісних ставлень студентів та їхню професійну готовність до використання інформаційних технологій, що зумовлює потребу оновлення та структурування змісту навчального контенту з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності.

УДК 378.4.014.5:305 РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕНДЕРНОГО ПЛАНУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ДОСВІД ЦЕНТРУ ГЕНДЕРНОЇ ОСВІТИ

2025-09-20T23:45:48+03:00

У науково-оглядовій статті проаналізовано досвід Центру гендерної освіти факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету (м. Запоріжжя) у формуванні культури гендерної рівності в університетському середовищі. Створення цього Центру – реакція активістів-науковців на суспільно-політичні тенденції, які відбуваються у суспільстві. Автори розглядають гендерний план університету як інструмент трансформації освіти, що відповідає принципам інклюзивного безпечного середовища та профілактики насильства. Презентована діяльність Центру гендерної освіти, розкрита його роль у Всеукраїнській мережі центрів гендерної освіти, співпраця з жіночими громадськими організаціями, реалізація просвітницьких та дослідницьких ініціатив.

У статті акцент зроблено на важливості Резолюції 1325 ООН «Жінки. Мир. Безпека» у формуванні локальних стратегій. Окреслено проблеми розробки гендерного плану, зокрема проблема технології його розробки, а також визначено гендерні питання університету, який знаходиться в прифронтовій зоні.

УДК 378.1:004:640.4 ШЛЯХИ ІНТЕГРАЦІЇ ЦИФРОВИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В ЦИФРОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

2025-09-21T08:07:30+03:00

У науково-методичній статті розглядаються питання цифровізації туристичної освіти в умовах сучасних викликів галузі. Аналізується впровадження цифрових технологій у навчальний процес та їх вплив на підготовку фахівців туристичного сектору, зокрема у готельно-ресторанному господарстві. Особливу увагу приділено інноваційним методам навчання: віртуальній та доповненій реальності, онлайн-курсам, змішаному та адаптивному навчанню. Визначено переваги цифровізації для формування конкурентоспроможних фахівців, розвитку цифрової грамотності, soft skills, міжкультурної комунікації та екологічної відповідальності. Підкреслюється значення персоналізованих освітніх траєкторій і необхідність подальшої адаптації освітніх програм до потреб цифрової трансформації туристичного бізнесу.

УДК 378.147:376.011.3-051]:[001. ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

2025-09-21T08:23:43+03:00

У науковій статті наголошено, що фахівці спеціальної освіти у професійній діяльності мають забезпечити як оволодіння учнями з особливими освітніми потребами навчальними досягненнями, так і формування в них життєвих компетентностей. Реалізація таких завдань напряму залежить від сформованості у корекційних педагогів власних соціальних навичок. Одним із засобів їх формування є дослідницька діяльність здобувачів вищої освіти. У науковій статті розкриваються можливості дослідницької діяльності у формуванні соціальних навичок майбутніх фахівців спеціальної освіти, описані результати розуміння студентами її ролі у власному розвитку.

УДК 159.944:377.011.3-051]-047.3 ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ТА ШЛЯХІВ ЙОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ

2025-09-21T08:58:20+03:00

У науковій статті на основі емпіричних даних визначено особливості професійного вигорання педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Аналіз даних, отриманих під час застосування визначених діагностичних методик (методика діагностики рівнів і фаз емоційного вигорання (авт. В. Бойко), методика діагностики рівнів професійного вигорання (авт. К. Маслач в адаптації Н. Водоп’янової, Є. Старченкової), методика визначення психічного вигорання (авт. О. Рукавшнікова)) підтверджують (1) домінування середнього рівня професійного вигорання у більшості педагогічних працівників; (2) наявність значної групи (приблизно третини) з високими показниками, які потребують психологічної допомоги; (3) гендерні відмінності в структурі симптомів (жінки – більш схильні до емоційного виснаження, чоловіки – до деперсоналізації та неадекватного емоційного реагування); (4) залежність інтенсивності вигорання від стажу роботи, з піковими показниками у групі 11–15 років.

Для попередження професійного вигорання доцільно впроваджувати системні програми профілактики.

УДК 316.426-049.3-057.87:355.01+ ГРУПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ ДО І ПІД ЧАС УСКЛАДНЕНИХ УМОВ (ПАНДЕМІЯ COVID-19, ВОЄННИЙ СТАН В УКРАЇНІ)

2025-09-21T09:09:30+03:00

У науковій статті проведено порівняння поглядів учасників освітнього процесу щодо виявлення груп їх соціальної підтримки у вищій школі до та під час ускладнених умов (пандемія Covid-19, воєнний стан в Україні). Для опрацювання результатів анонімного онлайн-опитування 4069 студентів за окремими ознаками респондентів (освітній рівень, стать, форма навчання, спеціальність) використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Встановлено, що до (2019) та на початку ускладнених умов (2020) зростає кількість досліджених груп від чотирьох до семи з соціальною підтримкою високого та середнього рівня. Показано наявність статистично значущих відмінностей (t-критерій; p≤0,05) у посиленні підтримки при переході 2019 → 2020 у випадку студентів-однокурсників, студентів старших курсів, академнаставника, викладачів, деканату, соціальних мереж, самопідтримки. В ускладнених умовах (2020-2024) для студентів соціальну підтримку від більшої кількості груп/джерел (наведена сумарна кількість груп з високим та середнім рівнем підтримки) отримують магістранти (9) порівняно з бакалаврами (7), респонденти жіночої статі (7) порівняно з респондентами чоловічої статі (5), студенти заочної форми навчання (9) порівняно з очною (7), студенти педагогічних спеціальностей (9) порівняно з іншими спеціальностями (6), студенти опитування 2024 (9) порівняно з 2020-2023 (6). Встановлено, що родина та самопідтримка належать до вищого рівня підтримки; друзі, однокурсники, викладачі, соціальні мережі – середнього рівня; інші групи – низького та середнього рівня підтримки студентів. Виявлено тенденцію щорічного зростання підтримки соціальних мереж та професійного психолога.

УДК 378.091.12.011.3-051:811.111 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДО ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ БАРʼЄРІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ

2025-09-21T10:30:53+03:00

Метою наукової статті є дослідження організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових бар’єрів учнів у процесі партнерської взаємодії. Для досягнення мети використано методи аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, узагальнення наукових фактів та аналізу власного педагогічного досвіду. У статті схарактеризовано сучасний етап розвитку вищої освіти в Україні, що супроводжується необхідністю системних змін задля підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у контексті глобальних освітніх трансформацій.

Виокремлено ключові чинники, що забезпечують інтеграцію теоретичних знань і практичних умінь, а також визначено їх вплив на формування професійної компетентності майбутніх педагогів. У межах дослідження окреслено п’ять структурно-функціональних компонентів компетентності у подоланні емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії: мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний, аналітико-рефлексивний та особистісний. Виокремлено три основні умови підготовки майбутніх учителів англійської мови у контексті розглянутої компетентності: перша – створення партнерського середовища в процесі підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії; друга – спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії; третя – залучення майбутніх учителів англійської мови до аналітико-рефлексивної діяльності під час їхньої підготовки до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії. Проаналізовано їх завдання та вплив на формування визначених компонентів досліджуваної компетентності. Також розроблено систему інтерактивно-фахових завдань (дидактичних, методичних, практичних та інтегративних), що сприяє поєднанню теорії з практикою.

Представлені положення можуть бути використані як концептуальна основа для подальшої експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов у межах професійної підготовки майбутніх учителів.

УДК 376-056.263 АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗБАР'ЄРНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ

2025-09-21T10:54:18+03:00

У науково-методичній статті проаналізовано сутність поняття «освітнє середовище» у контексті слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Вказано на роль безбар’єрного простору для задоволення особливих освітніх потреб таких дітей. Виявлено середовищні чинники впливу на слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами та розкрито їх дію на мікро- та макрорівнях. Кохлеарну імплантацію розглянуто як один із сучасних ефективних засобів забезпечення соціально-комунікативної безбар’єрності освітнього середовища для осіб з порушеннями слуху. Виявлено складові безбар’єрного освітнього середовища для таких дітей, наголошено на важливості відповідного нормативного забезпечення, наявності розгалуженої системи послуг з раннього діагностування, слухопротезування та педагогічної допомоги, варіативності та гнучкості освітнього маршруту у його інституційному, змістовому, технологічному, соціально-комунікативному компонентах.

УДК 376.016-053.4-056.36:502/504 ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДУ «ДОБРОГО СТАРТУ» У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ДОВКІЛЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

2025-09-21T11:06:46+03:00

У науково-методичній статті розглядаються особливості інтеграції елементів методу «Доброго старту» М. Богданович у структуру корекційно-розвиткового заняття освітньої лінії «Дитина в природному довкіллі»; визначаються педагогічні умови впровадження методу «Доброго старту» в освітній процес українських дошкільних закладів; розкриваються його можливості у формуванні уявлень про довкілля, розвитку мовлення, комунікації та соціалізації дошкільників з інтелектуальними порушеннями.

Представлено та аргументовано складові плану-конспекту заняття за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі» із використанням елементів методу «Доброго старту» М. Богданович.

УДК 376-053.5-056.34:616.896:159 КОРЕКЦІЯ ПРОГНОСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ

2025-09-21T11:12:22+03:00

У науково-методичній статті обґрунтовано актуальність корекції прогностичних функцій уяви молодших школярів з розладами спектра аутизму. Вони є базовими для забезпечення дитиною планування власних дій, що є вагомим як для її навчальної діяльності, так і соціалізації в цілому. У статті подано програму формувального експерименту, спрямованого на корекцію розвитку цих функцій. Зміст пропонованої програми корекції розроблено з опорою на теоретичні засади та чинні навчальні й корекційно-розвиткові програми; він складається з 4-х напрямів, які передбачають формування розумових операцій, часових уявлень, вміння встановлювати послідовність подій та причинно-наслідкових зв’язків, внутрішнього плану дій. Описано також методи, правила та умови роботи з дітьми. Програма реалізується і як на окремих заняттях, і як складова навчального процесу.

УДК 378.147-056.26 СУТНІСТЬ КОНЦЕПТУ «ІНКЛЮЗИВНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ»

2025-09-21T11:29:14+03:00

У науковій статті здійснено комплексний аналіз поняття інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти як важливого елементу освітньої системи, що сприяє включенню осіб з ООП у вищу освіту.

Дослідження охоплює також визначення категорії «здобувач вищої освіти з особливими освітніми потребами». Аналізуються різні підходи до категоризації особливих освітніх потреб та

розглядаються варіанти їх сукупностей у науковій літературі та нормативно-правових документах.

Розглянуто основні відмінності між традиційним та інклюзивним освітнім простором. Автор визначає інклюзивний освітній простір закладу вищої освіти як цілісний структурований інституційний простір, що забезпечує рівний доступ до якісної вищої освіти та необхідну підтримку всім здобувачам, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних чи соціальних особливостей і задовольняє умови для академічного, соціального, особистісного саморозвитку та професійного зростання всіх учасників освітнього процесу.

Наголошується, що інклюзивний освітній простір ЗВО є важливим чинником реалізації права на освіту осіб з ООП та забезпечує їхню конкурентоспроможність на ринку праці.

UDC 316.4.063.3-054.73(=161. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ У СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НІМЕЧЧИНИ (2022-2023 роки)

2025-09-21T11:37:12+03:00

У науковій статті представлені результати дослідницького Проєкту в рамках реалізації Гамбурзької програми для науковців, які перебувають у загрозливих умовах життя, Science Bridge for Ukraine (тривалість 01.12.22 – 30.09.23) (надалі Проєкту). Мета статті – дослідити критерії успішної інтеграції в іншомовне суспільство українців-біженців у Німеччині. Методи дослідження: кількісне та якісне дослідження: онлайн-опитування (опитувальник містить декілька блоків, серія питань яких дозволяє дослідити демографічні характеристики групи респондентів, визначити соціокультурні чинники успішної інтеграції дітей-біженців з України).

Результати дослідження засвідчили наявність суттєвого потенціалу громадянської активності серед українських біженців у Німеччині. Всього було охоплено опитуванням 260 осіб. З них майже 50 % мають досвід залучення до освітніх, волонтерських або професійно-розвивальних ініціатив. Водночас близько 23 % не брали участі в жодній з таких форм діяльності, що вказує на потребу у спеціальних мотиваційних і підтримувальних заходах. Основними бар’єрами до активної участі виступають зовнішні чинники (35,8 %), брак інформації (19,4 %) та фінансові обмеження (20,9 %), що дозволяє виділити щонайменше три категорії учасників за рівнем інтеграційної потреби: ті, що потребують базової інформаційної підтримки, ті, кого необхідно додатково мотивувати, і ті, хто перебуває в стані глибокої соціальної пасивності. Найбільший інтерес опитаних українських біженців (з дітьми) виявлено до сфер освіти (33,8 % готові долучитися) та волонтерства (26,9 %), що свідчить про орієнтацію на соціально-культурну та освітню інтеграцію. Серед бажаних форм участі, зазначених респондентами, переважають семінари, бізнес-тренінги та дистанційне навчання. Основні очікування опитаних стосуються підвищення професіоналізму (55,4 %) та особистісного розвитку (48,5 %), що вказує на домінування внутрішньої мотивації. Понад 45 % респондентів ініціювали участь самостійно або під впливом оточення, тоді як інституційна пропозиція мотивувала лише 15,2 %. Таким чином, ефективні інтеграційні програми мають враховувати пріоритетність індивідуальної мотивації, соціального середовища та потребу в адаптованій інформаційній підтримці. Переважна більшість опитаних (80,2 %) прибула до Німеччини після початку повномасштабного вторгнення, що підсилює актуальність комплексної інтеграційної підтримки з урахуванням психологічного стану, соціальної невизначеності та адаптаційних викликів.

Отже, однією з важливих умов адаптації є свідома діяльність вимушених переселенців, яка передбачає безперервний обмін із новим соціальним оточенням, громадою, що приймає біженців. Така діяльність можлива лише за умови усвідомлення себе як суб’єкта такого процесу, бажання стати частиною громади, хоча й тимчасово.

УДК 316.42:[364-787.2:314.151.3- СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

2025-09-21T11:59:59+03:00

У науково-оглядовій статті розглянуто особливості соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні в умовах воєнного стану, зокрема на прикладі територіальної громади села Могилів Дніпровського району. З початком повномасштабної агресії Росії у 2022 році кількість ВПО значно зросла, що спричинило нові виклики для системи соціального захисту. Проаналізовано сучасний стан законодавчої бази, наукові підходи до соціальної підтримки, а також емпіричні дані, отримані шляхом опитування 984 осіб зі статусом ВПО. Встановлено, що основними проблемами є житлові умови, працевлаштування, доступ до соціальних послуг та психологічна підтримка. Виявлено високий рівень бажання еміграції серед ВПО, зумовлений економічними труднощами та недостатнім державним забезпеченням. Зроблено висновки щодо необхідності вдосконалення соціальної політики на рівні територіальних громад з урахуванням інклюзивного підходу та забезпечення рівного доступу до послуг.

УДК 364-787.2:314.151.3-054.73]: ОГЛЯД ДОСВІДУ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

2025-09-21T12:10:36+03:00

У науково-оглядовій статті досліджено роль проєктної діяльності неурядових організацій у сфері соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні. Акцентовано увагу на зростаючому значенні громадських ініціатив у забезпеченні комплексної підтримки ВПО. Авторами розкрито досвід проєктної діяльності наступних неурядових організацій: Громадська організація «ВПО України», Благодійна організації «Схід SOS», Благодійний фонд «HelpGroup», Благодійний фонд «Волонтерська спілка ПОРУЧ», Благодійна організація «Рокада». Визначено, що основними напрямами їхньої діяльності є сприяння соціальній адаптації ВПО, надання правової, психологічної та гуманітарної допомоги, а також підтримка у питаннях працевлаштування. Встановлено, що ефективність проєктної діяльності значною мірою визначається чітким формулюванням цілей, врахуванням реальних потреб ВПО, ефективним використанням ресурсів та налагодженням партнерських відносин.