Науковий журнал Хортицької національної академії

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІДЕЇ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ

Василь Жуков — Thu, 12 Jun 2025 21:40:45 +0300

У статті проаналізовано питання становлення та розвитку ідеї морально-етичної культури вчителя у вітчизняній педагогічній думці з найдавніших часів до ХІХ століття. Так, у період родового устрою з появою перших приватних закладів освіти починає порушуватися питання щодо формування морально-етичної культури вчителя, яка ототожнювалась із наявністю у вчителя-вихователя високих моральних якостей. З’ясовано, що в основу виховання морально-етичної культури того періоду було покладено певні принципи та засоби.

Установлено, що в ХІІ столітті було запропоновано державну концепцію виховання, яка спиралась на принципи християнської моралі (любов до ближнього, братолюбство між багатими та бідними, необхідність покори можновладцям). У працях «Повість минулих літ» та «Повчання Володимира Мономаха дітям» було визначено критерії вихованості як учителя, так і учнів – опанування правилами і нормами поведінки; патріотичне й фізичне виховання.

Доведено, що в ХІ–ХІІ столітті було змінено завдання, що стояли перед вчителем в цілому й вимоги до його морально-етичних якостей зокрема. Від учителя на цьому етапі розвитку суспільства вимагалось суворе, аскетичне виховання підростаючого покоління, що спрямоване на розвиток у дітей терпіння, вміння відмовлятися від життєвих радощів.

З’ясовано, що у XVI‒XVIIІ століттях формування морально-етичної культури вчителя відбувалось у Львівській братській школі, Києво-Могилянській академії, Острозькій школі-академії та Київській колегії. Саме в цей період зазначені питання набули державного характеру.

Установлено, що вагомий внесок у подальший розвиток ідеї морально-етичної культури вчителя зробили відомі освітяни цього періоду – Г. Сковорода, Ф. Прокопович, М. Козачинський, Г. Кониський, Л. Зизаній, П. Могила та інші. Наприклад, Г. Сковорода наполегливо закликав учителів займатися самоосвітою, любити свою справу і дітей, критично ставитись до своїх вчинків, досконало володіти голосом та бути прикладом для учнів й інших людей.

Феофан Прокопович запропонував спеціальний курс етики для вчителів і учнів. Основна мета цього курсу полягала у привчанні вчителя до доброї поведінки й реалізації добрих справ. М. Козачинський визначив перелік чеснот, якими повинен володіти культурний вчитель – розсудливість, справедливість, поміркованість, хоробрість, відстоювання власної думки. Г. Кониський з’ясував особливості поведінки та моральні якості вчителя. До зазначених якостей просвітянин відносив почуття відповідальності за свої дії, свободу вибору, наявність моральної поведінки й уміння здійснювати моральні вчинки.

Установлено, що з середини ХІХ століття питання формування морально-етичної культури вчителя розглядалось у вчительських семінаріях та учительських інститутах.

УДК 37.014:005.6 МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ВИМІРІ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ

Любомира Ілійчук — Thu, 12 Jun 2025 22:11:50 +0300

Наукова стаття присвячена аналізу поняття «моніторинг якості освіти» в контексті сучасного наукового дискурсу. Використані методи дослідження дозволили оцінити сучасний стан порушеної проблеми, зіставити наукові концепції та сформувати цілісне бачення сутності досліджуваного феномена. За результатами дослідження виокремлено такі підходи до моніторингу якості освіти: інформаційно-статистичний, прогностично-продуктивний, управлінський, системний і технологічний. Результатом наукового пошуку став подальший розвиток наукового поняття «моніторинг якості освіти» як систематичного, комплексного та безперервного процесу спостереження, збору, аналізу й інтерпретації даних про стан освітньої системи та відстеження тенденцій розвитку якості освіти на національному, регіональному та інституційному рівнях, спрямованого на оцінку відповідності освітніх послуг та результатів освітньої діяльності вимогам законодавства та встановленим стандартам, потребам стейкхолдерів і суспільства. Висновки підкреслюють інтегративну роль моніторингу як інструмента діагностики й стратегічного вдосконалення системи освіти в умовах європейської інтеграції України.

УДК 37:004.946.5:316.772.5-049.5 КІБЕРБЕЗПЕКА У ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Маріанна Швардак — Thu, 12 Jun 2025 22:14:58 +0300

Стаття присвячена проблемі забезпечення кібербезпеки. Метою статті є аналіз загроз кібербезпеці у цифровому освітньому просторі задля визначення ефективних стратегій його захисту засобами комплексного підходу. Визначено сутність та мету кібербезпеки у цифровому освітньому просторі. Кібербезпеку в умовах цифрового освітнього простору визначено як комплекс заходів, спрямованих на захист інформації, технологій та користувачів, які взаємодіють у середовищі онлайн-освіти. Основною метою забезпечення кібербезпеки є захист конфіденційності, цілісності та доступності даних. Окреслено види кібербезпеки (мережева безпека, безпека даних, хмарна безпека, безпека кінцевих пристроїв, соціальна інженерія та кібергігієна, захист від DDoS-атак, криптографічний захист, правовий аспект кібербезпеки). Проведено аналіз основних кіберзагроз: несанкціонований доступ до освітніх платформ, фішинг та соціальна інженерія, витік персональних даних, кібербулінг (кіберзнущання), віруси та шкідливе програмне забезпечення, DDoS-атаки на освітні сервіси, вразливості у програмному забезпеченні. Розкрито суть кожної загрози, окреслено можливі наслідки та практичні поради щодо запобігання кіберзагрозі. Визначено стратегії захисту у цифровому освітньому просторі. Зокрема: розробка політики кібербезпеки, захист облікових записів та доступу, навчання цифровій грамотності та кібергігієні, шифрування даних та безпечне зберігання інформації, регулярне оновлення програмного забезпечення, моніторинг та реагування на кіберзагрози, захист від шкідливого програмного забезпечення, протидія кібербулінгу та соціальній інженерії, захист освітніх платформ від DDoS-атак, резервне копіювання важливих даних. Комплексне впровадження цих стратегій допоможе значно підвищити рівень безпеки цифрового освітнього простору та захистити всіх його учасників від кіберзагроз. Забезпечення кібербезпеки у цифровому освітньому просторі є необхідною умовою для стабільного функціонування закладів освіти та захисту всіх учасників освітнього процесу. Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми дозволить мінімізувати ризики та забезпечити безпечне використання цифрових технологій в освіті.

ЗНАЧЕННЯ КЕЙС-НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗДАТНОСТІ ЗДІЙСНЮВАТИ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наталія Шевченко — Thu, 12 Jun 2025 22:24:06 +0300

У статті на прикладі організації робочих груп керівників закладів загальної середньої освіти, де під керівництвом коуча відбувалося їх професійне спілкування стосовно проведення самооцінювання освітньої та управлінської діяльності закладу, доведено доцільність використання кейс-методу для неформального навчання керівників закладів загальної середньої освіти у контексті формування в них здатності до проведення самооцінювання освітньої діяльності закладу як складової компетентності керівника із формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Застосування кейс-методу дозволило знайти баланс між теорією і практикою, надаючи перевагу практичному аспекту. Показано, що не менш важливою перевагою кейс-методу є вільне спілкування між учасниками групи, що дозволяє зняти офіційну напругу та забезпечити обмін думками під час пошуку управлінських рішень. Охарактеризовані умови, яким мають відповідати кейси, щоб реалізували мету навчання – сформувати у керівників закладів загальної середньої освіти практичні навички та здатність застосовувати системний підхід до самооцінювання діяльності закладу; представлені результати опитування керівників закладів загальної середньої освіти.

Проаналізовані можливості неформальної освіти в контексті концепції навчання впродовж життя.

УДК 004.4(075.8):378 ОПТИМІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ірина Антоненко , Богдан Корнелюк , Ірина Лапшина , Світлана Лупінович — Thu, 12 Jun 2025 22:52:20 +0300

В статті розглянуті можливості хмарних технологій, які спрямовані на розв'язання специфічних дидактичних завдань під час вивчення навчальних дисциплін освітньо-професійної програми «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня освіти, визначено доцільність їх застосування в освітньому процесі, окреслені категорії хмарних технологій, які є найбільш ефективними для зазначених освітніх компонент і зазначені ризики їх використання. У статті зроблено спробу класифікувати хмарні технології за їхньою дидактичною цінністю в освітньому процесі. Другим критерієм класифікації є типологія освітніх проблем, на вирішення яких спрямовані ці технології.

Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційних технологій

Іван Васильків — Fri, 13 Jun 2025 07:02:07 +0300

fyjnfwsz

Реалізація гендерного планування в університетському середовищі: досвід центру гендерної освіти

Олександр Іваницький, Тетяна Голованова, Ольга Пономаренко — Fri, 13 Jun 2025 07:14:19 +0300

анотація

Шляхи інтеграції цифрових та інформаційних технологій організації готельно-ресторанного господарства в цифровий освітній простір підготовки фахівців туристичної сфери

Олександр Коваленко — Fri, 13 Jun 2025 07:16:56 +0300

У статті розглядаються питання цифровізації туристичної освіти в контексті сучасних викликів та тенденцій розвитку галузі. Аналізуються основні аспекти впровадження цифрових технологій у навчальний процес, їх вплив на підготовку фахівців туристичного сектору, а також можливості використання цифрових платформ для підвищення якості освіти. Особлива увага приділяється інноваційним методам навчання, таким як віртуальна та доповнена реальність, адаптивне навчання та онлайн-курси. Визначено ключові переваги цифровізації освіти для формування конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно працювати в умовах цифрової трансформації туристичного бізнесу.

Метою цієї роботи є аналіз та обґрунтування сучасних педагогічних підходів до формування професійних компетенцій майбутніх фахівців туристичної сфери, зокрема у готельно-ресторанному господарстві, з акцентом на інтеграцію цифрових та інформаційних технологій у навчальний процес. У рамках цього дослідження було розглянуто основні методи навчання, які сприяють розвитку цифрової грамотності та професійних навичок у майбутніх фахівців туристичної сфери.

У даній роботі зазначено, що цифровізація навчального процесу має велике значення для формування конкурентоспроможних фахівців у галузі туризму, оскільки дозволяє інтегрувати новітні технології в освітній процес і готувати студентів до роботи в умовах цифрової трансформації. Важливими аспектами є розвиток soft skills, міжкультурної комунікації та екологічної відповідальності. У цьому контексті варто також акцентувати увагу на розвитку персоналізованих освітніх траєкторій та змішаного навчання, що дає студентам можливість вивчати матеріал у зручному для себе темпі, поєднуючи традиційні лекції з онлайн-ресурсами.

Дослідження також підкреслює необхідність подальших досліджень у сфері цифровізації туристичного бізнесу та адаптації освітніх програм до сучасних вимог галузі. Розвиток цифрових інструментів у навчальному процесі дозволить забезпечити студентам необхідні навички для роботи в умовах інноваційного та швидко змінюваного ринку, що є важливим для забезпечення їхньої конкурентоспроможності.

Автори зазначають, що інтеграція цифрових та інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців туристичної сфери є важливою умовою для підвищення якості освіти та забезпечення випускників компетенціями, необхідними для успішної роботи в умовах цифрової трансформації індустрії гостинності та туризму.

ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Світлана Михальська, Олексій Помирляну — Fri, 13 Jun 2025 08:27:49 +0300

Фахівці спеціальної освіти у професійній діяльності мають забезпечити як оволодіння учнями з особливими освітніми потребами навчальними досягненнями, так і формування в них життєвих компетентностей. Реалізація таких завдань напряму залежить від сформованості у корекційних педагогів власних соціальних навичок. Одним із засобів їх формування є дослідницька діяльність здобувачів вищої освіти. У публікації розкриваються можливості дослідницької діяльності у формуванні соціальних навичок здобувачів вищої освіти спеціальності Спеціальна освіта; описані результати розуміння студентами її ролі у власному розвитку.

УДК 316.426-049.3-057.87:355.01+ ГРУПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ ДО І ПІД ЧАС УСКЛАДНЕНИХ УМОВ (ПАНДЕМІЯ COVID-19, ВОЄННИЙ СТАН В УКРАЇНІ)

Володимир Староста — Fri, 13 Jun 2025 08:29:16 +0300

У статті проведено порівняння поглядів учасників освітнього процесу щодо виявлення груп їх соціальної підтримки у вищій школі до та під час ускладнених умов (пандемія Covid-19, воєнний стан в Україні). Для опрацювання результатів анонімного онлайн опитування 4069 студентів за окремими ознаками респондентів (освітній рівень, стать, форма навчання, спеціальність) використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Встановлено, що до (2019) та на початку ускладнених умов (2020) зростає кількість досліджених груп від чотирьох до семи з соціальною підтримкою високого та середнього рівня. Показано наявність статистично значущих відмінностей (t-критерій; p≤0,05) у посиленні підтримки при переході 2019 → 2020 у випадку студентів-однокурсників, студентів старших курсів, академнаставника, викладачів, деканату, соціальних мереж, самопідтримки. В ускладнених умовах (2020-2024) для студентів соціальну підтримку від більшої кількості груп/джерел (наведена сумарна кількість груп з високим та середнім рівнем підтримки) отримують магістранти (9) порівняно з бакалаврами (7), респонденти жіночої статі (7) порівняно з респондентами чоловічої статі (5), студенти заочної форми навчання (9) порівняно з очною (7), студенти педагогічних спеціальностей (9) порівняно з іншими спеціальностями (6), студенти опитування 2024 (9) порівняно з 2020-2023 (6). Встановлено, що родина та самопідтримка належать до вищого рівня підтримки; друзі, однокурсники, викладачі, соціальні мережі – середнього рівня; інші групи – низького та середнього рівня підтримки студентів. Виявлено тенденцію щорічного зростання підтримки соціальних мереж та професійного психолога.

УДК 378.091.12.011.3-051:811.111 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДО ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ БАРʼЄРІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Володимир Татарін, Ірина Глазкова — Fri, 13 Jun 2025 08:46:28 +0300

Метою наукової статті є дослідження організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових бар’єрів учнів у процесі партнерської взаємодії. Для досягнення мети використано методи аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, узагальнення наукових фактів та аналізу власного педагогічного досвіду. У статті схарактеризовано сучасний етап розвитку вищої освіти в Україні, що супроводжується необхідністю системних змін задля підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у контексті глобальних освітніх трансформацій.

Виокремлено ключові чинники, що забезпечують інтеграцію теоретичних знань і практичних умінь, а також визначено їх вплив на формування професійної компетентності майбутніх педагогів. У межах дослідження окреслено п’ять структурно-функціональних компонентів компетентності у подоланні емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії: мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний, аналітико-рефлексивний та особистісний. Виокремлено три основні умови підготовки майбутніх учителів англійської мови у контексті розглянутої компетентності: перша – створення партнерського середовища в процесі підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії; друга – спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки майбутніх учителів англійської мови до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії; третя – залучення майбутніх учителів англійської мови до аналітико-рефлексивної діяльності під час їхньої підготовки до подолання емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії. Проаналізовано їх завдання та вплив на формування визначених компонентів досліджуваної компетентності. Також розроблено систему інтерактивно-фахових завдань (дидактичних, методичних, практичних та інтегративних), що сприяє поєднанню теорії з практикою.

Представлені положення можуть бути використані як концептуальна основа для подальшої експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов у межах професійної підготовки майбутніх учителів.

Актуальні аспекти забезпечення безбар'єрного освітнього середовища для дітей з кохлеарними імплантами простір закладу вищої освіти»

Валентина Жук, Микола Супрун — Fri, 13 Jun 2025 08:52:34 +0300

Мета статті – визначити особливості середовищного впливу на слухомовленнєвий розвиток дитини з кохлеарним/ми імплантом/ами.

Методи дослідження: аналіз нормативного поля, практичного досвіду, експертне обговорення.

Результати. Проаналізовано сутність поняття «освітнє середовище» у контексті слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Вказано на роль безбар’єрного простору для задоволення особливих освітніх потреб таких дітей. Виявлено середовищні чинники впливу на слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами та розкрито їх дію на мікро- та макрорівнях.

Висновки. Кохлеарну імплантацію можна розглядати як один із сучасних ефективних засобів забезпечення соціально-комунікативної безбар’єрності освітнього середовища для осіб з порушеннями слуху. Створення безбар’єрного освітнього середовища для таких дітей передбачає нормативне забезпечення, систему послуг з раннього діагностування, слухопротезування та педагогічної допомоги, варіативність та гнучкість освітнього маршруту у його інституційному, змістовому, технологічному, соціально-комунікативному компонентах.

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДУ «ДОБРОГО СТАРТУ» У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ДОВКІЛЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Вікторія Коваленко, Інна Литвин — Fri, 13 Jun 2025 08:55:31 +0300

У статті розглядається технологія застосування елементів методу «Доброго старту» (М. Богданович) у процесі формування уявлень про довкілля у дошкільників з інтелектуальними порушеннями. Висвітлено теоретичні підходи до формування природничих уявлень у дітей на заняттях освітньої лінії «Дитина в природному довкіллі». Обґрунтовано педагогічні умови впровадження методу «Доброго старту» в освітній процес, розкрито його можливості у формуванні уявлень про довкілля, розвитку мовлення, комунікації та соціалізації дошкільників з інтелектуальними порушеннями. Представлено план-конспект заняття з ознайомлення з довкіллям для дошкільників з інтелектуальними порушеннями із використанням елементів «Методу доброго старту» М. Богданович за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі».

КОРЕКЦІЯ ПРОГНОСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Діана Боровець — Fri, 13 Jun 2025 08:59:23 +0300

Висвітлено підходи до корекції прогностичних функцій уяви молодших школярів з розладами спектру аутизму. Методологія дослідження ґрунтується на використанні експериментальних методик; чинних навчальних та корекційно-розвиткових програмах. Наукова новизна полягає у розробленні змісту програми корекції розвитку прогностичних функцій уяви у молодших школярів з розладами спектру аутизму, спрямованій на тісний взаємозв’язок з іншими психічними процесами, зокрема мисленням. Результати теоретичного аналізу та констатувального експерименту засвідчили необхідність включення до змісту програми таких напрямів: формування розумових операцій; формування часових уявлень; формування вміння встановлювати послідовність подій та причинно-наслідкових зв’язків; формування внутрішнього плану дій. У статті описано зміст програми, методи, правила та умови роботи з дітьми. Корекційна робота повинна здійснюватися не лише на окремих заняттях, а й розвиватися через конкретні корекційно-розвиткові цілі як складова навчального процесу.

Сутність концепту «інклюзивний освітній простір закладу вищої освіти

Людмила Ніколенко — Fri, 13 Jun 2025 09:09:27 +0300

анотація

UDC 373.2:314.151.3-054.73 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ В СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НІМЕЧЧИНІ (2022-2023 роки)

Тетяна Житнік — Fri, 13 Jun 2025 09:23:13 +0300

У статті представлені результати дослідницького Проєкту в рамках реалізації Гамбурзької програми для науковців, які перебувають у загрозливих умовах життя, Science Bridge for Ukraine (тривалість 01.12.22 – 30.09.23) (надалі Проєкту). Мета статті – дослідити критерії успішної інтеграції в іншомовне суспільство українців-біженців у Німеччині. Методи дослідження: кількісне та якісне дослідження: онлайн-опитування (опитувальник містить декілька блоків, серія питань яких дозволяє дослідити демографічні характеристики групи респондентів, визначити соціокультурні чинники успішної інтеграції дітей-біженців з України).

Результати дослідження засвідчили наявність суттєвого потенціалу громадянської активності серед українських біженців у Німеччині. Всього було охоплено опитуванням 260 осіб. З них майже 50 % мають досвід залучення до освітніх, волонтерських або професійно-розвивальних ініціатив. Водночас близько 23 % не брали участі в жодній з таких форм діяльності, що вказує на потребу у спеціальних мотиваційних і підтримувальних заходах. Основними бар’єрами до активної участі виступають зовнішні чинники (35,8 %), брак інформації (19,4 %) та фінансові обмеження (20,9 %), що дозволяє виділити щонайменше три категорії учасників за рівнем інтеграційної потреби: ті, що потребують базової інформаційної підтримки, ті, кого необхідно додатково мотивувати, і ті, хто перебуває в стані глибокої соціальної пасивності. Найбільший інтерес опитаних українських біженців (з дітьми) виявлено до сфер освіти (33,8 % готові долучитися) та волонтерства (26,9 %), що свідчить про орієнтацію на соціально-культурну та освітню інтеграцію. Серед бажаних форм участі, зазначених респондентами, переважають семінари, бізнес-тренінги та дистанційне навчання. Основні очікування опитаних стосуються підвищення професіоналізму (55,4 %) та особистісного розвитку (48,5 %), що вказує на домінування внутрішньої мотивації. Понад 45 % респондентів ініціювали участь самостійно або під впливом оточення, тоді як інституційна пропозиція мотивувала лише 15,2 %. Таким чином, ефективні інтеграційні програми мають враховувати пріоритетність індивідуальної мотивації, соціального середовища та потребу в адаптованій інформаційній підтримці. Переважна більшість опитаних (80,2 %) прибули до Німеччини після початку повномасштабного вторгнення, що підсилює актуальність комплексної інтеграційної підтримки з урахуванням психологічного стану, соціальної невизначеності та адаптаційних викликів.

Отже, однією з важливих умов адаптації є свідома діяльність вимушених переселенців, яка передбачає безперервний обмін із новим соціальним оточенням, приймаючою громадою. Така діяльність можлива лише за умови усвідомлення себе як суб’єкта такого процесу, бажання стати частиною приймаючої громади, хоча й тимчасово.

УДК 364-787.2:314.151.3-054.73]: ОГЛЯД ДОСВІДУ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Тетяна Спіріна, Анастасія Котелевець, Аліна Дуля — Tue, 24 Jun 2025 14:25:48 +0300

У науково-оглядовій статті досліджено роль проєктної діяльності неурядових організацій у сфері соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні. Акцентовано увагу на зростаючому значенні громадських ініціатив у забезпеченні комплексної підтримки ВПО. Авторами розкрито досвід проєктної діяльності наступних неурядових організацій: Громадська організація «ВПО України», Благодійна організації «Схід SOS», Благодійний фонд «HelpGroup», Благодійний фонд «Волонтерська спілка ПОРУЧ», Благодійна організація «Рокада». Визначено, що основними напрямами їхньої діяльності є сприяння соціальній адаптації ВПО, надання правової, психологічної та гуманітарної допомоги, а також підтримка у питаннях працевлаштування. Встановлено, що ефективність проєктної діяльності значною мірою визначається чітким формулюванням цілей, врахуванням реальних потреб ВПО, ефективним використанням ресурсів та налагодженням партнерських відносин.