Науковий журнал Хортицької національної академії

УДК 37.015.31:37.091.313]:[004+5 РОЗВИТОК ІНІЦІАТИВНОСТІ ТА ПІДПРИЄМЛИВОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ НАД STEM-ПРОЄКТОМ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Андрій Андрєєв — 2024-12-27

Ініціативність та підприємливість – одна з наскрізних життєвих компетентностей. Розвиток цієї компетентності сприяє піклуванню про власний розвиток, допомагає втіленню власних ідей, підвищує конкурентоспроможність особистості на ринку праці, активно залучає громадян до суспільного життя та підвищенню добробуту. На сьогодні усталеного визначення підприємливості здобувачів освіти немає, як і немає чітко визначених умов розвитку ініціативності та підприємливості та критеріїв оцінювання рівня сформованості цієї компетентності.

Завдання дослідження: аналіз освітньої продукції учнів, що є результатами роботи над STEM-проєктами, обґрунтування ефективного критерію сформованості у здобувачів освіти ініціативності і підприємливості як ключової компетентності концепції Нової української школи.

У дослідженні вперше обґрунтовано, що творча активність здобувачів освіти у прагненні до створення освітньої продукції під час виконання STEM-проєкту є ефективним критерієм сформованості в них такої компетентності як ініціативність і підприємливість.

УДК: 373.3/.5.09:355.01 Програмне забезпечення процесу розвитку критичного мислення дітей молодшого шкільного віку

Ольга Галієва — 2024-12-27

Анотація

УДК 373.3/.5.09:355.01 СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ВТРАТ У УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Оксана Кисла — 2024-12-27

У науково-оглядовій статті визначено основні стратегії подолання навчальних втрат, однією з яких є підготовка майбутніх учителів до роботи з дітьми з труднощами у навчанні. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив (1) визначити навчальні втрати як втрату знань і навичок, академічний регрес через певні перерви в навчанні конкретного учня; (2) перелічити стратегії подолання навчальних втрат, основними з них є надання додаткових завдань для самостійної роботи, впровадження програм тьюторства, адаптація навчальних програм, впровадження технології диференційованого навчання, збільшення тривалості навчання, у т.ч. і через неформальну освіту, психологічна підтримка педагогів і учнів, підготовка майбутніх учителів до роботи з дітьми з труднощами у навчанні. Описано авторський курс вільного вибору студентів «Психолого-педагогічна підтримка молодших школярів з труднощами у навчанні».

УДК 373.3:004.8 (045) ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВЧИТЕЛЯМИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Анна Клєба — 2024-12-27

У статті проаналізовано наукові джерела щодо використання вчителями штучного інтелекту в освітньому процесі. Уточнено поняття «штучний інтелект», представлено як «компʼютерна наука», у якій розглядаються формалізовані проблеми та завдання, подібні до тих дій, які виконує людина. Зазначено переваги та недоліки, які супроводжують використання штучного інтелекту. Виділені напрями застосування штучного інтелекту у початковій школі. Автори описують корисні цифрові засоби штучного інтелекту для вчителів початкової школи та класифікують їх за характером викладацької діяльності. Визначено, що використання штучного інтелекту у професійній діяльності вчителів відкриває безліч нових можливостей для поліпшення процесу навчання та навчання на основі індивідуальних потреб кожного учня. Зроблено висновки, що штучний інтелект став інструментом повсякденного використання, який проник у наше життя та життя наших дітей, який робить освіту кращою та виводить її на новий більш високий рівень.

УДК 373.2’’364’’ ОГЛЯД ЧИННИКІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Віталіна Любива — 2024-12-28

Науково-оглядова розвідка присвячена визначенню чинників забезпечення якості дошкільної освіти. Окреслено, що геополітичні виклики зумовлюють нагальну потребу в створенні безпечного освітнього середовища.

Психоемоційний стан дітей, запити замовників освітніх послуг (батьків, та осіб, що їх замінюють), родин, які постраждали внаслідок збройної агресії, а також необхідність модифікації освітніх програм до умов воєнного стану вимагають від педагогів особливих знань, адаптаційних стратегій і психолого-педагогічної підтримки.

Автори зазначають, що забезпечення якості дошкільної освіти в умовах воєнного часу має законодавче підґрунтя, а саме: забезпечення права на освіту, що є визначальним для індивіда та суспільства в цілому. Забезпечення якості дошкільної освіти розглянуто, не тільки як адміністративне завдання, але й як соціокультурна відповідальність, що має базуватися на комплексному підході з урахуванням викликів сьогодення, необхідності мультидисциплінарної підтримки й стратегічного планування в умовах нестабільності. Пересвідчилися, що в межах вибірки інституційних установ (закладів дошкільної освіти) підходи щодо якості освітнього процесу різняться, і з воєнним станом «якість» залишається риторичною ремаркою.

УДК 37.041 “364” (477): 811.111 ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Марина Нечипоренко — 2024-12-27

У науково-оглядовій статті на основі аналізу наукової літератури виокремлено педагогічні умови, які створюються для вивчення іноземної мови у здобувачів освіти, зокрема англійської. У результаті пошуку з’ясовано, що під час дистанційного навчання та в умовах війни існують декілька педагогічних стратегій: комунікативний підхід, проєктне навчання, адаптоване навчання, гравіфікація, а також соціальні мережі, онлайн-платформи та курси для самоосвіти у вивченні англійської мови. Визначено, що існує безліч платформ, які пропонують здобувачам різні інтерактивні курси, що охоплюють аспекти вивчення мови: лексику, граматику, вимову тощо. Проаналізовано та виявлено переваги використання соціальних мереж як засобу для поглибленого вивчення англійської мови. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні педагогічних стратегій та умов для ефективнішого та якісного вивчення англійської мови.

УДК 78.37.004 АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МОРСЬКИХ ОФІЦЕРІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ РОЗВИТКУ ЇХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Роман Буртовий — 2024-12-27

Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх морських офіцерів в умовах їх професійної підготовки. Виклики, з якими стикаються українські військові заклади освіти, зокрема обмеження ресурсів і необхідність модернізації методів навчання, спонукають до більш ретельного вивчення наявного досвіду підготовки в умовах цифровізації суспільства. При цьому побіжний аналіз наукових праць свідчить про відсутність системних досліджень щодо формування інформаційно-цифрової компетентності морських офіцерів. Метою дослідження є аналіз проблеми підготовки майбутніх морських офіцерів крізь призму розвитку їх інформаційно-цифрової компетентності. За результатами проведеного аналізу було виявлено такі важливі прогалини у розв'язанні проблеми формування та/або розвитку ІЦК майбутніх морських офіцерів: відсутність комплексних порівняльних досліджень, які б системно аналізували сучасний стан та тенденції розвитку інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) морських офіцерів в Україні та за її межами; відсутність наукових досліджень, які б вивчали ефективні методи, технології та підходи до формування ІЦК в процесі фахової підготовки майбутніх морських офіцерів; вимоги до ІЦК, національний рівень та особливості формування ІЦК фахівців. Проведене дослідження засвідчує актуальність питань формування різного роду компетентностей, зокрема ІЦК військових, а також необхідність поглиблення та розширення наукових досліджень у сфері формування та розвитку ІЦК майбутніх морських офіцерів.

УДК 378.011.3-051:373.3:[001+004 ФАСИЛІТАТОР ЯК ВАЖЛИВА РОЛЬОВА ПОЗИЦІЯ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ STEM-ОСВІТИ

Аліна Дрокіна — 2024-12-27

Анотація. У науковій статті здійснено аналіз науково-педагогічної літератури та висвітлено роль фасилітатора як важливої позиції майбутнього учителя початкової школи в процесі реалізації STEM-освіти.

На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано сутність понять «STEM-учитель», «фасилітатор», «фасилітація» та «педагогічна фасилітація». Висвітлено, що STEM-учитель – це педагог нового покоління, який не лише передає знання, але й створює умови для розвитку в учнів критичного мислення, креативності та інноваційного підходу до вирішення проблем. При реалізації STEM-навчання такий педагог виступає «провідником» інтегрованого підходу до навчання, успішно поєднуючи вивчення науки, технологій, інженерії та математики.

У даній роботі наведено ключові аспекти, що визначають рольову позицію фасилітатора в професійній діяльності учителя початкової школи в процесі реалізації STEM-освіти. Визначено, що STEM-учитель початкової школи має бути кваліфікованим, творчим та енергійним фахівцем, мати зацікавленість в розвитку наукового мислення та технологічної грамотності своїх учнів. Бути педагогом-фасилітатором під час STEM-навчання у початковій школі вимагає від фахівця гнучкості, творчості та постійної відкритості до нових підходів.

У статті доведено необхідність формування позиції фасилітатора у майбутніх педагогів на рівні їх професійної підготовки у педагогічних закладах вищої освіти. Наголошено, що у цьому контексті важливо забезпечити якісний баланс між теоретичною та практичною підготовкою майбутніх педагогів.

На основі аналізу інформаційних джерел та наявного досвіду сформовано поради майбутньому вчителю-фасилітатору, який буде реалізовувати STEM-навчання у початковій школі: створити стимулююче освітнє STEM-середовище; залучати учнів до практичної діяльності; враховувати індивідуальні особливості та інтереси кожного здобувача освіти; залучати учнів до командної роботи в групах; робити акцент на розвиток в дітей критичного мислення; заохочувати здобувачів освіти до експериментування та вирішення реальних проблем тощо.

УДК 378 ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Іван Василиків — 2024-12-27

У статті розглянуто сутність поняття «цифрова компетентність» та встановлено, що вона є важливою складовою загальної професійної компетентності сучасного вчителя. Окреслено її складові та зміст, зазначено, що цифрова компетентність включає взаємодію з цифровими пристроями та сучасними технологіями для навчання, роботи та соціальної діяльності. Особливу увагу приділено умовам набуття майбутніми вчителями початкової школи цифрової компетентності в сучасному цифровому інформаційному освітньому середовищі. Основними перевагами сучасного цифрового інформаційного освітнього середовища є: забезпечення широкого доступу до навчання у зручний час і відповідно збільшення швидкості проходження навчальної програми окремими учнями; створення умов для здійснення диференційованого та комплексного навчання; зміна основної ролі проектування навчальних завдань з роль вчителя; трансформація організації, управління та оцінювання навчання, представлення навчальних матеріалів та управління освітнім процесом. Доведено, що цифрова компетентність вимагає постійного розвитку для ефективної професійної діяльності в сучасному мінливому середовищі. Набуття цифрової компетентності сприяє загальному розвитку компетентностей майбутнього вчителя початкової школи, підвищує його професійну майстерність, забезпечує конкурентоспроможність на ринку праці, сприяє особистісному розвитку, безперервній освіті, розвиває вміння застосовувати набуті знання та інтегрувати їх в існуючі знання, активно використовувати цифрові технології в освітньому процесі, підвищує якість освіти. Формування та розвиток цифрової компетентності розглядається як процес набуття стійких, інтегрованих і систематизованих знань з педагогіки, психології, інформатики, комп'ютерних технологій, методик викладання, вміння застосовувати їх у нових ситуаціях, особистісних якостей та здатності досягати значних результатів у професійній діяльності. Можна зробити висновок, що впровадження цифрових технологій в освіті – це не тільки використання нових цифрових інструментів, але перш за все створення середовища, що пропонує інноваційні можливості навчання, проектування індивідуальних освітніх маршрутів і створення унікальних освітніх електронних/цифрових продуктів.

УДК 378: 37.011.3 – 051: 78+004 МОДЕЛЬ STEAM-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЇХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ

Лю Ді — 2024-12-27

В умовах SТЕАМ-освіти (наука, технології, інженерія, мистецтво, математика) проблема підготовки вчителів музики полягає в необхідності інтеграції музичного мистецтва з іншими дисциплінами. Це вимагає від вчителів музики не лише професійних знань і навичок у галузі музики, але й розуміння технологій, інженерних рішень і наукових підходів. Підготовка таких учителів повинна враховувати здатність використовувати сучасні технологічні інструменти, міждисциплінарні методи навчання та інтеграцію музики в загальний STEAM-контекст. Важливо також розвивати в учителів критичне мислення та креативність для створення інноваційних навчальних програм. Тому метою статті є змоделювати та обґрунтувати модель розвитку інформаційно-цифрової культури вчителів музики в умовах STEAM-орієнтованої професійної підготовки. Ми використовували метод моделювання, на основі якого розробили і обґрунтували відповідну модель. Модель складається з цільового, теоретико-методологічного, змістовного та критеріально-результативного блоків. Модель базується на низці методологічних підходів (системний, інформаційний, цифровий та культурологічний), передбачає дотримання дидактичних принципів у навчанні (принцип індивідуалізації навчання, міжпредметної інтеграції, креативності, використання цифрових технологій), реалізується через модернізацію змісту навчання (спецкурс «Інформаційно-цифрова культура музикантів та STEAM-освіта»), використання форми (лекції, практичні заняття і робота в парах), методів (проєктний, дослідницький, моделювання, мозковий штурм, метод професійно-проблемного рефлексування) і засобів (цифрові ресурси та STEAM-проєкти) навчання та завдяки розробленому діагностичному апарату (критерії, показники й рівні) дає можливість відслідкувати результат – розвиток ІЦК майбутніх учителів музики.

УДК 81'243:378.147:004.032.26 МОЖЛИВОСТІ НЕЙРОМЕРЕЖ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ольга Нежива — 2024-12-27

У статті проаналізовано можливості використання нейромереж при вивченні іноземних мов у закладах вищої освіти. Визначено, що нейромережа ‒ це комп'ютерна програма, яка працює відповідно до людського мозку, тобто вона проганяє вхідні дані через систему «нейронів» - більш простих програм, що взаємодіють між собою, після чого видає певний результат обчислень на основі цієї взаємодії, враховуючи досвід та помилки минулих запусків програми. Основую нейромереж є математична модель, котра має здатність наслідувати роботу біологічних нейронів, тобто, це ті принципи, відповідно до яких, працює людський мозок, котрий спроможний навчатися, та засвоювати нову інформацію. Відповідно, не обминуло це й освітній процес. На сьогодні новий інструмент в освітньому процесі стрімко почали застосовувати у вивченні іноземної мови у закладах вищої освіти. На даний момент відомі такі нейромережі як Chat GPT, Twee, MagicSchool.ai, ReadyTo, Curipod. У статті зазначено, що нейромережі відкривають нові можливості для навчання та викладання іноземних мов у закладах вищої освіти. Крім того, одним із прикладів нейромереж являють також собою чат-боти. Автор зазначає, що чат-бот представляє собою спеціально адаптовану мережу, котра має здатність наслідувати діалоги з реальними людьми, відповідати на запитання, шукати, аналізувати, та видозмінювати інформацію згідно запиту користувачів, або спілкуватись у заданій їм манері. У статті автор дослідив переваги чат-бота і відповідно недоліки, який представлений тим, що чат-бот припускатися помилок і неможливо замінити природнє спілкування з невербальними засобами. Проте, нейромережі дуже легкі, прості та зручні у користуванні інструменти, які не вимагають особливих спеціальним навиків у роботі з ними. Крім того, вони є чудовими помічниками для викладачів у створенні та підготовки матеріалів до занять, які є оригінальними, цікавими, та відповідно мотивуючими для студентів у вивченні іноземної мови.

УДК 378.015.3:005.32:355.0+616.0 МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТА АСПІРАНТІВ ДО І ПІД ЧАС УСКЛАДНЕНИХ УМОВ (ПАНДЕМІЯ COVID-19, ВОЄННИЙ СТАН В УКРАЇНІ)

Володимир Староста — 2024-12-27

У статті проведено порівняння поглядів учасників освітнього процесу щодо мотивації навчання у вищій школі до та під час ускладнених умов (пандемія Covid-19, воєнний стан в Україні). Для опрацювання результатів анонімного онлайн-опитування 3881 респондентів (бакалаврів, магістрантів та аспірантів) використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Встановлено під час опитування 2019-2020, що найбільші показники має внутрішня мотивація. Виявлено відсутність статистично значущих відмінностей (t-критерій; p≤0,05) щодо показників мотивації до та на початку ускладнених умов між незалежними вибірками студентів і аспірантів у більшості випадків, проте аспіранти мають дещо вищі показники мотивації навчання порівняно зі студентами. Для студентів характерна тенденція пониження мотивації навчання в динаміці (2019-2023). Студентки виявляють статистично кращі (t-критерій; p≤0,05) показники внутрішньої та зовнішньої мотивації порівняно з представниками чоловічої статі. Студенти з високим рівнем навчальних досягнень мають кращі показники мотивації навчання.

УДК 378: 159.9 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Світлана Тітаренко — 2024-12-28

У статті актуалізується проблема формування професійних цінностей у майбутніх психологів закладів дошкільної освіти. Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з питання формування цінностей особистості. Зауважується, що професійна діяльність практичних психологів є спеціалізованою соціальною діяльністю, спрямованою на підвищення цінності інших людей. Орієнтація на цінність інших у професійній діяльності психолога передбачає належне усвідомлення своєї компетентності як механізму впливу на інших, що ґрунтується на професійних обов’язках і відповідальності за свою професійну поведінку.

У дослідженні схарактеризовано різні види цінностей. Наголошується, що професійні цінності психолога включають в себе морально-етичні принципи, які регулюють його професійну діяльність. Вони включають емпатію, повагу до особистості, відповідальність, чесність, прагнення до постійного професійного розвитку та самовдосконалення. Особливо важливою є здатність зберігати конфіденційність та забезпечувати безпеку і добробут дітей.

Формування професійних цінностей у майбутніх психологів здійснюється через комплексний підхід, який включає теоретичне навчання, практичні заняття, та особистісний розвиток. Важливою складовою є інтеграція етичних питань у навчальні курси, організація дискусій та семінарів, присвячених професійній етиці, а також надання можливості студентам брати участь у практичних тренінгах та стажуваннях у закладах дошкільної освіти.

Встановлено, що формування професійних цінностей у майбутніх психологів закладів дошкільної освіти є складним і багатогранним процесом, який потребує системного підходу та активної участі викладачів, менторів та самих студентів. Від цього залежить не лише професійна компетентність молодих фахівців, але й якість психологічної допомоги, яку вони зможуть надавати дітям та їхнім родинам у майбутньому. Ефективне формування цінностей сприятиме створенню покоління професіоналів, які здатні забезпечити високий рівень психологічного супроводу та підтримки в закладах дошкільної освіти.

УДК 376.3:372 ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Ірина Пацула — 2024-12-28

У науково-оглядовій розвідці теоретично осмислені особливості мовленнєвого розвитку дітей із синдромом Дауна. Закцентована важливість розвитку мовлення як інструменту соціалізації та пізнавальної діяльності дитини із синдромом Дауна. Розкриті основні характеристики мовлення дітей із синдромом Дауна: фізіологічні й анатомічні особливості (гіпотонія м’язів, особливості будови ротової порожнини, утруднене дихання), затримка мовленнєвого розвитку, вимова та артикуляція (проблеми з артикуляцією звуків, монотонність мовлення), когнітивно-комунікативні особливості (когнітивні порушення, труднощі з розумінням і відтворенням мовлення, добре розвинена зорово-просторова пам’ять), індивідуальний прогрес. Окреслені перспективи подальших досліджень: пошук індивідуалізованих підходів до дитини із синдромом Дауна; розробка інноваційних технологій мовленнєвого розвитку; дослідження альтернативної та додаткової комунікації; пропрацювання інструментарію раннього втручання в роботі логопеда з дитиною із синдромом Дауна.

УДК 378:159.9:316.6 ДИНАМІКА РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРОТЯГОМ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Олена Василенко — 2024-12-28

У статті розглянуто динаміку розвитку навчально-професійної мотивації здобувачів соціономічних спеціальностей (психологів, педагогів, соціальних працівників) протягом навчання в закладах вищої освіти. З’ясовано, що здобувачі першого курсу проявляють зацікавленість до навчально-пізнавальної діяльності, а здобувачі старших курсів в більшій мірі орієнтовані на навчально-професійну діяльність. Визначено, що на розвиток навчально-професійної мотивації здобувачів соціономічних спеціальностей впливає їхня професійна спрямованість, задоволення процесом навчання та чіткі цілі навчальної діяльності. Обґрунтовано необхідність створення психолого-педагогічних умов для розвитку навчально-професійної мотивації здобувачів соціономічних спеціальностей у процесі їх професійної підготовки.

УДК 373.2:159.944.4]:001.891 СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Наталія Лісневська — 2025-01-02

У науково-оглядовій статті на основі аналізу наукової літератури подається сутнісна характеристика емоційного вигорання вихователів закладів дошкільної освіти. Наголошується на тому, що проблема емоційного вигорання вихователів на сьогодні постає однією з важливих і складних, оскільки стосується фізичного і психічного здоров’я спеціалістів. Визначено, що емоційне вигорання вихователів виникає через те, що вони під час своєї педагогічної діяльності постійно стикаються з об’єктивними труднощами, стресовим характером самої діяльності, накопиченням негативних емоцій. Розкриваються симптоми, ознаки, стадії, причини та моделі емоційного вигорання. З’ясовано, що емоційне вигорання проходить кілька стадій у своєму розвитку. Визначаються правила уникнення емоційного вигорання. Відмічено, що емоційне вигорання може статись не тільки з вихователями, які працюють досить довгий час, але із молодими фахівцями, які тільки проходять етап становлення як професіонал.

УДК 364.662.8 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ВИДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Валентина Николаєва — 2024-12-28

У науково-оглядовій статті автори актуалізують проблему реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій. Систематизовано і проаналізовано різні наукові підходи щодо визначення складових (видів) реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій. Встановлено, що реабілітація військовослужбовців-учасників бойових дій передбачає наявність чотирьох основних складових (видів) – психологічної, соціальної, педагогічної та медичної. Схарактеризовано сутність кожного виду реабілітації. Акцент зроблено на тому, що всі види реабілітаційної діяльності з військовослужбовцями-учасниками бойових дій є доволі вагомими, однак лише всі вони в комплексі можуть забезпечити ефективність системи реабілітації у цілому.

УДК 378.091.212:364-43]:316.647. ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ДО РОБОТИ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Ольга Сташук — 2024-12-28

Науково-оглядова розвідка присвячена проблемі підготовки майбутніх соціальних працівників до толерантної взаємодії з клієнтами в процесі їхньої фахової підготовки. На основі теоретико-методологічного аналізу особливостей професійної діяльності майбутніх соціальних працівників, а також особливостей толерантної взаємодії з клієнтами визначено шість психолого-педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних працівників до толерантної взаємодії з клієнтами, зокрема це створення у закладі вищої освіти толерантного освітнього середовища, насичення змісту та розширення форм професійної підготовки майбутніх соціальних працівників з врахуванням теоретико-практичних аспектів толерантної взаємодії, залучення майбутніх соціальних працівників до різних форм волонтерської та соціально-значущої діяльності та інші.

УДК 378.013.42:364 КРИТЕРІАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО ВИКЛЮЧЕНОЮ МОЛОДДЮ

Анна Савицька — 2024-12-27

У науковій статті проаналізовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх соціальних працівників до роботи, що розроблені вітчизняними та зарубіжними науковцями. Проте авторка дійшла висновку про відсутність чіткого загальноприйнятого критеріального апарату дослідження готовності майбутніх соціальних працівників до роботи з соціально виключеною молоддю, що пов’язано з науковою новизною дослідження.

Визначено, що критеріями оцінювання готовності майбутніх соціальних працівників до роботи з соціально виключеною молоддю є особистісно-мотиваційний, пізнавальний, діяльнісно-практичний, орієнтаційно-оцінний. Відповідно до кожного критерію оцінювання готовності досліджено показники сформованості готовності. Авторкою представлена характеристика рівнів готовності майбутніх соціальних працівників до роботи з соціально виключеною молоддю – низький (номінальний), середній (задовільний), достатній (оптимальний).